Abstract:
Камерно-вокальна творчість видатного українського композитора ХХ століття
Віктора Степановича Косенка є висвітленням ліричних музично-поетичних рис його
художнього світу. Для автора – це сфера невпинних пошуків нових засобів музичного
висловлювання й водночас – ґрунтовна база для опанування традицій минувшини та
сучасних творчих досягнень. Саме тому романси займають важливе місце в творчому
доробку композитора.
Романсова лірика домінувала у його творчості до кінця 1920-х років, але й досі
романси В. Косенка не втратили актуальності. Музика доповнює досвід сучасного
слухача чисельними алюзіями романтичної доби. Вона іноді нагадує стильові сплави
елементів музичної мови композиторів минулого – С. Рахманінова, П. Чайковського,
О. Скрябіна, вражає палітрою гармонічних фарб пізнього романтизму, імпресіонізму,
що проявляє напрями музично-естетичних уподобань композитора, особливо – у
гармонії. Саме цей важливий аспект залишається найменш вивченим у
музикознавстві, тому дослідження гармонічних явищ у камерно-вокальній ліриці
В. Косенка має всі ознаки актуальності.
