Abstract:
Ця стаття побудована як серія порівнянь, що показують глибокий паралелізм процесів, які
відбувалися протягом ХХ–ХХІ століть у розвитку новоствореної дисципліни етномузикології у
двох сусідніх етнічно споріднених країнах – Польщі та Україні.
Термін «етномузикологія» був винайдений в Україні (1928, Климент Квітка), а в Польщі він
функціонував уже в 1930-х роках. Українці розпочали систематичні записи народних пісень ще в
австрійській Галичині на початку ХХ ст., у Польщі – у міжвоєнний період. Система аналізу
етнічних мелодій, розроблена в Україні в перші десятиліття ХХ ст., знайшла відгомін у Польщі в
1950-х роках. Не варто говорити про вплив чи наслідування, але ця хвиля демонструє радше
спільне культурне ядро і свідчить про те, що в Україні значення вивчення народної музики і
традиційних пісень було більш вагомим для збереження національної свідомості, ніж у Польщі, а
отже, важливість дослідження народної пісні в Україні, принаймні серед її інтелектуальних еліт,
була соціально усвідомлена раніше, ніж у Польщі. Більше того, у ХХ та ХХІ століттях українські
та польські етномузикологи мали спільні інтереси та публікували праці, присвячені вивченню
музичних традицій культурного пограниччя, Карпатських гір, музичних інструментів, пісенного
репертуару з його надзвичайно цінною, унікальною картографією
