Значення української етномузикології для розвитку цієї дисципліни у Польщі

Abstract

Ця стаття побудована як серія порівнянь, що показують глибокий паралелізм процесів, які відбувалися протягом ХХ–ХХІ століть у розвитку новоствореної дисципліни етномузикології у двох сусідніх етнічно споріднених країнах – Польщі та Україні. Термін «етномузикологія» був винайдений в Україні (1928, Климент Квітка), а в Польщі він функціонував уже в 1930-х роках. Українці розпочали систематичні записи народних пісень ще в австрійській Галичині на початку ХХ ст., у Польщі – у міжвоєнний період. Система аналізу етнічних мелодій, розроблена в Україні в перші десятиліття ХХ ст., знайшла відгомін у Польщі в 1950-х роках. Не варто говорити про вплив чи наслідування, але ця хвиля демонструє радше спільне культурне ядро і свідчить про те, що в Україні значення вивчення народної музики і традиційних пісень було більш вагомим для збереження національної свідомості, ніж у Польщі, а отже, важливість дослідження народної пісні в Україні, принаймні серед її інтелектуальних еліт, була соціально усвідомлена раніше, ніж у Польщі. Більше того, у ХХ та ХХІ століттях українські та польські етномузикологи мали спільні інтереси та публікували праці, присвячені вивченню музичних традицій культурного пограниччя, Карпатських гір, музичних інструментів, пісенного репертуару з його надзвичайно цінною, унікальною картографією