Abstract:
Досліджено питання трансформації змістів як вияву прецедентної природи музичних
творів. Доведено, що змінювання змістів здебільшого є наслідком багатьох причин. До таких
передусім належать: 1) складність використаних у творі мовно-виразових засобів;
2) недостатня культурна компетентність та непоінформованість реципієнта; 3) наставлення
на доступність для реципієнта базових змістів і зрозумілість значень при сприйманні мистецьких творів; 4) поверхова ознайомленість реципієнта з ідейно-художнім змістом і «приблизне» його усвідомлення; 5) цілеспрямований вплив на реципієнта чинників ідеологічного
впливу. На матеріалі пісні «Гімн /Вічний революціонер/» І. Франка — М. Лисенка детально
схарактеризовано статус актуалізовуваних при сприйманні твору прецедентних феноменів —
імен, ситуацій, текстів. Із цією метою залучено низку джерелознавчих, історичних, суспільно-світоглядних та семантичних дискурсів міждисциплінарного і кроскультурного характеру. Продемонстровано важливість урахування трансформації змістів у результаті історичних
та соціокультурних змін, доведено необхідність коригування процесів змістоутворення з
огляду на такі трансформації. Показано також вплив на сприймання творів мимовільних хибних уявлень про ті чи інші історичні реалії соціокультурного характеру («Вічний революціонер» якимсь чином дотичний до жовтневого перевороту в росії; «вершини і низини» —
елементи гірського пейзажу Карпат; Іван Франко був атеїстом; вислів «Вічний революціонер» належить І. Франкові; Дух є емоційно маркованим настроєм певних груп людей, а не
вищою божественною силою, що походить від Ісуса і св. Трійці і ін.). Доведено дієві можливості музично-виразових засобів підсилювати / послаблювати міру емотивного насичення
значень, змінювати та переформатовувати їх, виводячи на перший план первісні прецеденти
