Abstract:
Олександр Слободяник – видатний піаніст світового рівня. Вивчення його мистецтва – важливий внесок у розвиток фортепіанного виконавства. Він походив з України, але половину життя прожив у Росії, а другу половину – в США. Через це в Україні його мистецтво недостатньо відоме і зовсім не досліджене. Мета цієї статті: виділити ряд суттєвих тез, які послужать орієнтирами для подальшого вивчення цього мистецького феномена. Головним методом на даному етапі роботи залишається збір розпорошених і малодоступних матеріалів: звукозаписів гри піаніста, спогадів його сучасників і друзів, рецензій в інтернаціональній пресі. Підключення порівняльного методу і музикознавчого аналізу записаних виконань дозволяє зробити висновки про визначальні риси мистецтва цього музиканта. У статті йдеться про національність О. Слободяника, джерела формування його особистості, сформульовано істотні ознаки індивідуального стилю. Засади виконавської естетики піаніста розкриває вивчення його репертуарної політики. На підставі знайдених нових матеріалів з’явилася можливість оцінити сприймання діяльності Слободяника слухачами різних країн. Аналіз зібраних спогадів розкриває особливість його творчого методу, за яким інтерпретація формується в процесі концертної подачі музики. Виконавський аналіз звукозаписів виявляє специфіку змісту в трактуванні класики. Отож, пропоновані матеріали привертають увагу до таких важливих моментів характеристики піаніста: ще потребують уточнення факти його біографії; залишається незавершеним процес збору матеріалів для дослідження; щоб зрозуміти індивідуальність митця, важливо враховувати і правдиво висвітлити його походження та вплив родини, вчителів, оточення; аби уникнути однобічного трактування виконавського стилю, слід вивчати різні пласти його репертуару й відгуки фахівців і слухачів із різних країн на його інтерпретацію. Наведені дані розкривають такі істотні особливості мистецтва Слободяника, як схильність до творчості на сцені, «акторську» натуру, заглиблення в експресивні, демонічні образи. Виявлені відмінності й проблеми повинні визначити напрямні лінії в подальшому дослідженні творчості великого піаніста.
