Abstract:
Розглянуто віхи біографії, знакові моменти життєпису, оточення, музикознавчі статті й розвідки К. Шамаєвої, присвячені діячам кінця ХІХ – початку ХХ століття, чиї імена пов’язані з музичною культурою Єлисаветграда (тепер Кропивницького): К. Шимановського, Г. Нейгауза та родини Блюменфельдів. З’ясовано, що до творчості К. Шимановського К. Шамаєва зверталася лише раз:7 квітня 1962 року в камерному концерті у Великому залі Київської консерваторії в рамках конференції до 25-річчя від дня його смерті виконала його Вісім етюдів, ор. 38. Натомість тема «Генріх Нейгауз у Києві» проходить через увесь музикознавчий доробок К. Шамаєвої. Вона чула про нього від своєї подруги Ірини Іванової (та з дитинства дружила з С. Ріхтером, у 1950-му році познайомила з ним Кіру) та її чоловіка Льва Наумова (вони навчалися у Г. Нейгауза). Згодом К. Шамаєва познайомилася з Г. Нейгаузом, відвідувала його концерти й відкриті уроки.
О. Холодна підказала К. Шамаєвій напрямок дослідження, що вилилося в цілий ряд статей і переросло в кандидатську дисертацію («Концертне життя Києва 1919–1832 рр.»). Зауважено, що із зазначеною темою тісно переплетені теми «Фелікс Блюменфельд у Києві», «Станіслав Блюменфельд та його школа», «Родина Блюменфельдів». Окремо відзначено багату джерельну базу: дослідження К. Шамаєвої ґрунтуються на системному вивченні київської преси, архівних фондів, спогадів сучасників. Результати опубліковано в українських, російських, німецьких і польських збірниках. Доведено, що проаналізовані статті К. Шамаєвої, присвячені особистостям Г. Нейгауза та родини Блюменфельдів, стали цінним внеском в українську музичну регіоналістику й біографістику. Їхнє вивчення послужить зміцненню міжкультурних взаємин і стане цінним внеском в українську енциклопедистику.
