Опера Ріхарда Штрауса «Саломея» у пошуку нового режисерського осмислення

Abstract

Розглянуто актуальність звернення до теми Саломеї в реаліях нової хвилі експресіонізму на початку ХХІ століття. Проведено комплексний аналіз драматургічної, музичної, пластично-хореографічної, сценографічної складових сценічних утілень образу царівни іудейської в опері Ріхарда Штрауса «Саломея». Визначено методологію ключових аспектів дослідження: трактування образу Саломеї О. Уайльдом і Ріхардом Штраусом – порівняльно-аналітичний; особливостей музичної драматургії опери – жанровостилістичний; знакових сценічних утілень ХХІ століття – інтерпретаційний. Окреслено дві концепції обґрунтування основного конфлікту, що призвів до загибелі Пророка. Перша – політична – очікуванню іродіанами Месії зі своєї династії заважали пророцтва Іоанна Предтечі; друга – біблеїстична – відхилення образа Іродіади на Пророка за звинувачення її в кровозмішенні і пороках. З’ясовано схожість тексту лібрето опери Ріхарда Штрауса і п’єси О. Уайльда на тему Саломеї. Виявлено стильові відмінності між двома творами: у О. Уайльда – драма символічного напряму, у Ріхарда Штрауса – експресивно-психологічна музична поема. Проаналізовано драматургічну структуру опери, побудовану на вагнерівському принципі підпорядкування музичних, поетичних і сценічних елементів розвитку сюжетної лінії та переосмисленні лейтмотивізму в аспекті його індивідуалізації. Описано три версії втілення опери «Саломея» у постановці норвезького, німецького та українського режисерів, вирішені в естетиці постмодернізму з перенесенням часу і місця дії у сьогодення, іронічним ставленням до художніх образів персонажів, синтезуванням традиційних та інноваційних засобів виразності. Встановлено, що норвезькій версії більш притаманне застосування новітніх арт-технологій у формуванні художнього образу вистави; німецькій – створення психологічної драми із фрейдистським підтекстом; українській виставі за мотивами опери Ріхарда Штрауса «Саломея» властиве вирішення у стилі хай-тек. Окреслено перспективи подальших досліджень в аспекті інтеграції традиційного театру і сучасних мультимедійних технологій.

The author considers the relevance of the appeal to the Salome image in the realities of the new wave of expressionism at the beginning of the 21st century. The research was carried out with a comprehensive analysis of the dramaturgical, musical, plastic and choreographic, scenography components of the stage incarnations of Jewish princess image in Richard Strauss's opera "Salome". The author determined the methodology of the key aspects of the study: the interpretation of the image of Salome by O. Wilde and Richard Strauss, that provides a basis for conducting a comparative and analytical examinations. The study of musical dramaturgy peculiarities in this opera leads to a genre-stylistic analysis. The most significant stage incarnations of the 21st century relate to interpretive investigation. Two concepts of the justification of the main conflict that led to the death of the Prophet are outlined. The first concept is political, since the Herodians' expectation of a Messiah from their dynasty was hindered by the prophecies of John the Baptist; the second concept is biblical, it is the rejection of Herodias's image of the Prophet for accusing her of incest and vices. The author proved the similarity of the text of Richard Strauss's opera libretto and O. Wilde's play on the theme of Salome, but he found stylistic differences between the two works: O. Wilde's is a drama of a symbolic direction, Richard Strauss's is an expressive and psychological musical poem. As a result of the analysis, the author proves that the dramaturgical structure of the opera is built on the Wagnerian principle of subordinating musical, poetic and scenic elements to the development of the storyline and reinterpreting leitmotif in terms of its individualization. Three versions of the opera performance "Salome" staged by Norwegian, German and Ukrainian directors are described, they are solved in the aesthetics of postmodernism with the extrapolation of the time and place of action to the present, an ironic attitude to the operatic images of the characters, and the synthesis of traditional and innovative means of expression. It was established that the Norwegian version is more characterized by the use of the latest art technologies in the formation of the artistic image of the performance; German production gravitates to the creation of a psychological drama with Freudian undertones; the Ukrainian performance based on Richard Strauss's opera "Salome" has a hi-tech solution. Prospects for further research in the aspect of integration of traditional theater and modern multimedia technologies are outlined.