Проаналізовано в українській фаховій науковій літературі проблематику формоутворення транскрипцій для різних музичних інструментів, зокрема для органу. Актуалізовано специфіку сучасної світової концертної практики, яка вимагає від музикантів різних фахів володіння вмінням адаптувати окремі твори для їх виконання на іншому інструменті, що є невід’ємною складовою виконавської практики органістів. Виявлено історичне коріння практики складання транскрипцій. Доведено потребу органістів у цілеспрямованій їх підготовці до означеного виду творчості. Окреслено шляхи взаємодії органіста з авторським текстом при складанні транскрипції. Визначено основи для перекладань музичних творів та їх концертно-сценічної інтерпретації на інших інструментах. Висвітлено послідовність етапів роботи, а також компетенції, необхідні для здійснення художньо переконливих перекладань музичних творів для інтерпретації на інших інструментах, які відповідають авторському задуму. Описано специфіку роботи над особливостями фактури, регіструванням під час створення педальної партії. Розкрито чинники, що впливають на якість укладання транскрипції. Наголошено на нагальній необхідності вивчення основних принципів формоутворення органних транскрипцій як самостійного виду творчості сучасного органіста. Визначено перспективні напрями подальших досліджень проблеми формоутворення органних транскрипцій у процесі концертно-сценічної інтерпретації. Використано наступні методи у процесі дослідження обраної тематики: історичний (для вивчення витоків та особливостей функціонування практики транскрипції), аналітичний (для усвідомлення особливостей музичних творів та їх відповідності специфіці органу як музичного інструмента), теоретичний (для узагальнення і систематизації висновків власної тривалої практичної роботи над створенням органних транскрипцій).
The author analyzed the problems of creation of transcriptions for various musical instruments, in particular for the organ, that are described in Ukrainian specialized scientific literature. The specifics of modern world concert practice are updated from the point of view of modernity, which requires musicians of various specialties to have the ability to adapt individual works for their performance on another instrument. This factor is an integral part of the performing practice of organists. The author discovered the historical roots of the practice of making transcriptions, which requires purposeful preparation of organists for this type of creativity. The article offers ways and methods of interaction of the organist with the author's text during transcription. Basics for translations of musical works and their concert and stage interpretation on other instruments are outlined. In addition, the author offers a sequence of different work steps, and also explains what competencies are necessary for the implementation of artistically convincing transcription of musical works for interpretation on other instruments, so that they can correspond to the author's intention. The author describes the specifics of the work on the features of the texture of musical text, and also explains the process of distribution by registers during the creation of a pedal part. Factors influencing the quality of transcription are disclosed. The urgent need to study the basic principles of creation organ transcriptions as an independent form of creativity of a modern organist is emphasized. Prospective directions for further research into the problem of forming organ transcriptions in the process of concert and stage interpretation are identified. The following methods were used in the process of researching the chosen topic: historical (to study the origins and peculiarities of the functioning of transcription practice), analytical (to understand the peculiarities of musical works and their correspondence to the specifics of the organ as a musical instrument), theoretical (to generalize and systematize the conclusions of one's own long-term practical work on creation of organ transcriptions).
