Розглянуто поліаспектність сутності поняття «підготовленість концертної програми музиканта-інтерпретатора» як детермінанти його виконавської надійності у сценічній діяльності. З’ясовано, що досягнення високої якості підготовленості концертної програми сприяє домінуванню у виконавській діяльності спонукальних видів естрадного хвилювання («хвилювання в образі» та «хвилювання-піднесення»), тоді як невпевненість музиканта-інтерпретатора у високій якості її підготовленості постає драйвером підсилення емоціогенності умов його інтерпретаційної сценічної творчості й призводить до появи руйнівних видів естрадного хвилювання «хвилювання-паніки» або «хвилювання-апатії». Обґрунтовано фактори підвищення ефективності оволодіння матеріалом музичного твору для побудови в уяві художніх образів, серед яких найпріоритетнішим постає досконалість використання в означеному процесі вихідних положень інформаційно-кібернетичної теорії пам’яті та специфіки мимовільного/довільного опанування текстовими й виконавськими компонентами музичного твору. Висвітлено особливості досягнення музикантом досконалої реалізації уявно створеної інтерпретаційної моделі музичного твору технічновиражальними засобами шляхом шестифазного формування виконавських навичок: від пошуку необхідних рухів та визначення їх послідовності на сенсорно-перцептивному рівні — до досягнення безпомилкового відтворення митцем автоматизованих дій під час аудиторних репетицій завдяки використанню віднайдених альтернативних варіантів вирішення виконавських завдань. Аргументовано обов’язковість ситуативної деавтоматизації виконавських навичок на четвертій фазі їх формування завдяки усвідомленню перебігу відтворення рухових дій в уповільнених темпах. Наголошено, що технічна оснащеність музиканта-інтерпретатора попри неспроможність надолужити наявність творчого «вакууму» все ж сприяє створенню впевненості у високій підготовленості до сценічних виступів навіть перед добірною аудиторією. Окреслено перспективність подальшого дослідження ієрархічно-алгоритмічної взаємодії виконавських умінь та виконавських навичок музиканта-інтерпретатора у сценічній діяльності.
The polyaspect nature of the concept "preparedness of the musician-interpreter's concert program" as determinant of his performance reliability in stage activity is considered in the article. It was found that the achievement of a high level of preparedness of the concert program contributes to the dominance of stimulating types of stage excitement ("excitement in the image" and "excitement-elevation") in the performing activity. In turn, the musician-interpreter's lack of confidence in the high quality of his preparation becomes a driver of strengthening the emotionality of the conditions of his interpretive stage work and leads to appearance of destructive types of stage excitement ("excitement-panic" or "excitement-apathy"). The factors of increasing the efficiency of mastering the musical material for the construction of artistic images are substantiated. The most priority of them is the excellence of using starting points of the information-cybernetic theory of memory and the specifics of the involuntary/arbitrary mastery of the textual and performance components of a musical work. It's highlighted the peculiarities of the musician's achievement of the perfect implementation of the imaginatively created interpretive model of a musical work by technical and performing means through the six-phase formation of performing skills: from finding the necessary movements and determining their sequence at the sensory-perceptual level — to achieving error-free reproduction by the artist of automated actions during classroom rehearsals thanks to the use of found alternative options for solving performance tasks. The necessity of situational deautomation of executive skills in the fourth phase of their formation due to the awareness of course of reproduction of motor actions at a slower pace is argued. It is emphasized that the musician-interpreter's technical equipment, despite the inability to make up for the presence of a creative "vacuum", nevertheless contributes to the creation of confidence in high preparedness for stage performances even in front of a select audience. The perspective of further research into the hierarchically-algorithmic interaction of musician-interpreter's performing abilities and performing skills in stage activity is outlined.
