Abstract:
У 1990-тих роках ромські чоловіки – професійні музиканти – використовували свій статус у ромських
громадах, щоб стати голосом ромів у політиці. Історичний статус музикантів-чоловіків у своїх громадах
допоміг їм отримати достатню підтримку як політичних лідерів у постсоціалістичних реструктуризаціях
ромського суспільства. Після розпаду Радянського Союзу ромські музиканти були одними з перших, хто
скористався можливостями розвитку, використовуючи свій соціальний статус у ромських громадах для
заснування культурних організацій, які б гідно представляли ромів у навколишніх регіонах.
На сьогоднішній день цю роль перебрали ті їхні нащадки, котрі мали можливість здобути освіту
(у тому числі й спеціальну музичну). Усе-таки, політизований характер музики в Україні – тенденція, що
тягнеться з радянських часів – спонукає ромських активістів (зокрема, й музикантів) відстоювати права своєї
етнічної групи в різних сферах культурного й політичного життя, в тому числі й музично-сценічними
засобами.
Сучасні роми, незважаючи на історію насильства проти них, в умовах російсько-української війни,
розпочатої 24 лютого 2022 року, борються за захист своєї батьківщини – України. Вони роблять це як
безпосередньо у війську, так і у музично-сценічному просторі, додаючи до свого репертуару українські
повстанські пісні та декоруючи виступ українським прапором
