Досліджено явище театрального франчайзингу як сучасний спосіб культурної експансії, причини його виникнення та можливі наслідки. Проаналізовано історичний контекст культурного розвитку суспільства, що передує можливості здійснення театрального франчайзингу. Розглянуто принципові відмінності в процесі створення класичного сценічного видовища та театральної франшизи. Описано процес безпосереднього впливу запозичених тем та ціннісних орієнтацій, що транслюють сценічні твори, реалізовані на умовах франчайзингу, на світоглядну позицію та процес самоідентифікації в постколоніальному суспільстві. Обґрунтовано значення безпосереднього впливу тематичного спрямування сценічного видовища на процес становлення самоідентичності у глядацької аудиторії різних вікових груп. Артикульовано основні потенційні ризики розповсюдження театрального франчайзингу в контексті його впливу на формування національного світогляду. Розглянуто основні економічні умови, що передують виникненню театрального франчайзингу, позитивні аспекти та потенційні ризики. Підкреслено роль впливу теми драматичного твору, що реалізовано на сценічному майданчику, на актуалізацію певних суспільних тригерів, проявлення та загострення нових конфліктів, що знаходилися в стані рецесії. Обґрунтовано необхідність чіткого регламентування тематичного спрямування театрального франчайзингу в контексті збереження національної самоідентичності. Доведено суттєве обмеження мистецького процесу в умовах театрального франчайзингу на кожному етапі виробництва: режисерському, художньому, музичному, пластичному рішеннях, поведінковій природі акторської гри. Конкретизовано основні сегменти впливу театрального франчайзингу на стратегію довгострокового формування культурної орієнтації глядацької аудиторії. Окреслено можливості впливу системного введення театральної франшизи у репертуар національних театрів на трансформаційні процеси визначення самоідентичності в постколоніальному суспільстві.
This study explores the phenomenon of theatrical franchising as a contemporary method of cultural expansion, examining its origins and potential consequences. The historical context of cultural development that precedes the emergence of theatrical franchising is analyzed. The research highlights the fundamental differences between the processes of creating classical stage productions and theatrical franchises. The direct influence of borrowed themes and value orientations conveyed by stage works produced under franchising conditions on the worldview and self-identification processes in post-colonial societies is discussed. The significance of the thematic direction of stage productions on the formation of self-identity among audience members of various age groups is substantiated. The study articulates the main potential risks associated with the spread of theatrical franchising in the context of its impact on the formation of a national worldview. It examines the primary economic conditions that lead to the emergence of theatrical franchising, as well as its positive aspects and potential risks. The role of the themes of dramatic works presented on stage in activating certain societal triggers and in manifesting and exacerbating new conflicts that have been in a state of recession is emphasized. The necessity for clear regulation of the thematic direction of theatrical franchising in the context of preserving national self-identity is justified. The research demonstrates the significant limitations imposed on the artistic process at every stage of production— directorial, artistic, musical, and choreographic decisions, as well as the behavioral nature of acting. The main segments of the influence of theatrical franchising on the long-term strategy for shaping the cultural orientation of the audience are specified. The study outlines the potential impact of systematically introducing theatrical franchises into the repertoires of national theaters on the transformative processes of defining self-identity in post-colonial societies.
