Abstract:
У контексті основних соціокультурних та виконавських тенденцій сучасного бандурного мистецтва України вивчено оригінальний опус відомої бандуристки-композиторки
Л. Федорової-Коханської «Перший зошит подорожей». Визначено роль виконавця як творцякомпозитора. Означено потужні зміни у суспільному сприйнятті бандури. Розкрито нові технічні та звукозображальні можливості інструмента з акцентом на оновленні техніки звуковидобування. Інструментальний цикл Л. Федорової-Коханської «Перший зошит подорожей»
проаналізовано в аспекті виявлення образного та виразового потенціалу твору та чинників
його розкриття у виконавській інтерпретації. Осмислення жанрово-драматургічних і композиційних особливостей циклу, специфічних прийомів гри сприятиме його активному включенню до сучасного бандурного репертуару і популяризації творчості української мисткині
загалом. Наукова новизна статті полягає у першому досвіді вивчення композиційнодраматургічних та виконавських аспектів авторського опусу, а також введені в музикознавчий аналітичний обіг оригінального творчого доробку відомої української бандуристкикомпозиторки. Методологічне підґрунтя представлено комплексним використанням дескриптивного, жанрово-стильового, порівняльного, виконавського аналізу для виявлення структурних особливостей, технічно-виражальних властивостей циклу та його образноасоціативного тлумачення.
Розкрито програмний статус циклу та походження програмних назв частин «Першого
зошиту подорожей». Охарактеризовано основні композиторські прийоми, якими користується композиторка: технічні (перекидання лівої руки, інтервальні та акордові ланцюжки, ламане арпеджіо та рух розкладеними співзвуччями, репетиції, технічні пасажові структури) та
звукозображальні (прийоми артикуляції, штрихові елементи, створення тембрових ефектів).
Презентовано виконавську інтерпретацію циклу авторки статті
