Abstract:
Розглянуто специфіку втілення просторових композиційно-технічних принципів та
особливостей реалізації одного із знакових експериментів у площині електроакустичного та
аудіовізуального синтезу — проєкту «ЗвукоІзоляція» (2011/2012 рр.). Окреслено особливості
рецепції музично-просторових перформативних дійств. Відтворено умови реалізації проєкту
в технічному (у просторових диспозиціях суб’єктів та об’єктів музичного процесу) та концепційному модусах. Диференційовано мультимедійні мистецькі проєкти/твори, засновані на
аудіальній та візуальній модальностях сприйняття. Розкрито значимість концептуального
синтезу та його вплив на рецепцію аудіальновізуальних інтеракцій. Обґрунтовано, що складові синтетичного проєкту як цілісного твору вступають в діалогічні відношення один з одним, в залежності від яких формуються моделі аудіовізуальної комунікації. Вони створюють
принципово нове концепційне поле, що в ряді випадків може виступати механізмом руйнування стереотипів художнього мислення. Доведено, що розширення меж академічного середовища або повний вихід із нього (у проєкті 2012 р.) формує новий тип естетичної диспозиції. Діалог з простором здійснюється як дія (мистецький жест), спрямована на розширення
моделей сприйняття мистецького висловлювання, завдяки чому відбувається розширення
меж горизонту слухацьких очікувань. Як результат проведеного дослідження виявлено, що
просторові рішення в організації аудіовізуальних проєктів відкривають нові можливості та
ряд складнощів у реалізації. З’ясовано, що просторові характеристики звукової складової
твору залежать не лише від властивостей, притаманних тому чи іншому музичному інструменту або запису, але й від специфіки розташування у просторі та самого простору, який
може бути наповненим специфічними символами та додатково створювати різноманітні смисли й алюзії. Аудіовізуальний синтез по відношенню до музичного мистецтва створює нові
перспективи для багатопланової роботи з аудіальним та візуальним матеріалом
