Оперу «Кадм і Герміона» Люллі розглянуто як зразок моделі жанру французької ліричної трагедії. Підкреслено, що цей твір виник під впливом традицій французького музичнотеатрального мистецтва. Висвітлено деталі постановки та реакцію короля Людовика XIV на прем’єру твору, що обумовило подальшу підтримку композитора при королівському дворі. Проаналізовано сюжет опери, композиційну і драматургічну організацію «Кадма і Герміони», що слугували орієнтиром в подальшій роботі Люллі у жанрі ліричної трагедії. Зазначено, що запозичений із «Метаморфоз» Овідія сюжет побудований на мандрах Кадма (його численних перемогах і щасливому коханні) і є пророцтвом щасливого майбутнього в уявленні абсолютистського мистецтва. Зроблено висновок, що при створенні першого зразка ліричної трагедії композитор міцно спирався на розвинену жанрову систему французького музично-театрального мистецтва. Зокрема, відзначено зв’язки ліричної трагедії з придворним балетом, комедією-балетом, air de cour та іншими жанрами. Виявлено впливи традицій французького драматичного театру на побудову сюжету та особливості вокальних партій ліричної трагедії, вказано на наявність рис італійської комічної опери. Наголошено, що багаторічний досвід виконавця, інтуїція музиканта і талант композитора втілились у першому зразку жанру ліричної трагедії у творчості Люллі, Розглянутий твір став моделлю основоположного для Франції XVIІ–XVIIІ століть жанру ліричної трагедії, що, зокрема, обумовило визначне місце Люллі в історії французької музики