Опера Бели Бартока «Замок герцога Синя Борода»: режисерсько-мистецтвознавчий концепт

Abstract

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні власного режисерського втілення та інших інтерпретацій опери Б. Бартока «Замок герцога Синя Борода», а також визначенні новітніх підходів до сценічних оперних постановок, співзвучних вимогам часу. Завдяки художнім засобам музичного театру, визначено кут зору постановника на проблему абʼюзивних стосунків. У першому розділі розглянуто феномен опери в умовах сучасного інформаційного суспільства, з його глобалізаційно-інтерпретаційними процесами, перманентними карантинними обмеженнями та воєнними умовами, в результаті чого особливої актуальності набувають малі музично-театральні форми. З’ясовано ступінь дослідження режисерських експериментів з оновлення оперних форм на основі інтегративного, міждисциплінарного та міжгалузевого підходів до наукового осмислення окресленої проблематики. На матеріалах сучасних мистецько-театральних проєктів перших десятиліть 2000-х років проаналізовано пошуки оригінальних режисерських рішень оновлення та модернізації опер; виокремлено три сучасні режисерські принципи роботи над сценічним втіленням вистави: «принцип доповнення вистави», «актуалізації тематизму вистави» та «принцип візуальної деталізації». У другому розділі зроблено мистецтвознавчий, театрознавчий та режисерсько-сценографічний аналіз опери Б. Бартока «Замок герцога Синя Борода», що ґрунтується на порівнянні реальної, умовно-реальної та гіпотетичної складової музичного задуму, з’ясуванні композиторсько-драматургічної ідеї, семантичної складової музичної ідеї, а також перетворенні композиторського задуму та ідеї в динаміці розгортання музичних подій опери. Здійснено порівняння інтерпретаційних підходів до режисерських утілень вищезазначеної опери у версіях К. Мітчелл (Баварська національна опера) та М. Трелінського (Metropolitan opera). Визначено, що в постановці Баварської державної опери головним словом у фразі «Я ставлю Бартока» на першому плані опиниться режисерське «Я», а в режисерській версії М. Трелінського у цій же фразі ключовим буде останнє слово.

У третьому розділі обґрунтовано мотиви психологічної поведінки головних героїв опери та досліджено сферу потенційного існування особистостей під впливом абʼюзивних стосунків, репрезентованих у сценічній версії, що стають суттєвими для означення соціальних проблем сьогодення. Досліджено модель оперної вистави малої форми, де важливим структурним елементом творчого мистецького проєкту стала друга частина-рефлекція зі спеціалістом з психології Веронікою Нагайченко, співзвучна сучасним реаліям. Визначено інноваційні режисерські прийоми, які стосуються художнього рішення опери «Замок герцога Синя Борода», що передбачає наявність режисерської метафори у вигляді «званої вечері» та спонукає до підняття засобами сценічного мистецтва проблеми абʼюзу в стосунках.