Короткий опис(реферат):
Розглянуто твір Георга Фрідріха Гааса Tria ex Uno як приклад динамічної системи, в
якій взаємодіють композиторські практики музики Ренесансу та сучасності. Досліджені та
класифіковані авторські методи часопросторової організації, а також естетичні та ідеологічні
маркери Георга Фрідріха Гааса в роботі над історичним матеріалом — месою “L’homme armé
super voces musicales” Жоскена Депре. Дослідження спирається на методи комплексного аналізу для визначення елементів взаємодії з оригінальним матеріалом та його композиторською переробкою, в ході якого висвітлено звукозображальні ресурси, техніки композиції, сутність спектральної та мікротонової системи Гааса на практиці. Розглянуто декілька типів мікротонових систем, які використовує Гаас, зокрема особливості звуковисотної організації
Just Intonation, а також авторські прийоми роботи над простором та психологічним сприйняттям виконавців та слухачів. Серед них: «метод сповільненої зйомки», який деталізує динамічні та звуковисотні взаємодії; «метод биття», який реалізовує мікродинаміку звуку, та
метод багатопараметрового «розщеплення» матеріалу, за яким Гаас працює з формою, а також досягає рухливості динаміки та звуковисотності. Наведено власні міркування композитора про процес створення та порівняння його поглядів з дослідженнями інших науковців.
Перспективи подальших досліджень ґрунтуються на виявленні інших запозичень в сучасній
музиці та вивченні їх властивостей та процесів інтертекстуальних взаємодій, а також аналізу
композиторських методів і стратегій, які використовують сучасні композитори