Репозитарій
Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського

Лоретанська літанія у східнохристиянській церковній практиці XVII-XVIII століть: теологічний, текстологічний та музикологічний аспекти

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Зосім, Ольга Леонідівна
dc.date.accessioned 2025-05-30T10:23:19Z
dc.date.available 2025-05-30T10:23:19Z
dc.date.issued 2024-11-28
dc.identifier.issn 2522-4204
dc.identifier.uri http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/748
dc.description.abstract У статті охарактеризовано специфіку рецепції літанії як богослужбового жанру в церковній практиці Унійної Церкви Речі Посполитої ХVІІ–ХVІІІ століть, розкрито особливості перекладів латинського тексту літанії церковнослов’янською мовою, визначено підходи до його музичної інтерпретації. Завдяки комплексному дослідженню Лоретанської літанії у літургічній практиці Унійної Церкви Речі Посполитої виокремлено та охарактеризовано дві версії її перекладу, перший з яких зафіксовано у партесних рукописах кінця ХVІІ століття у супрасльському церковному осередку, другий — у друкованому почаївському Молитвослові 1793 року. Встановлено, що тексти перекладів мають суттєві відмінності, однак відзначені спільністю підходів у процесі адаптації латинської гімнографії до літургічних практик Унійної Церкви. Окреслено специфіку музичних інтерпретацій Лоретанської літанії унійними композиторами в контексті розвитку європейської церковної музики барокової доби. Охарактеризовано дві партесні літанії кінця ХVІІ століття із рукописного зібрання Супрасльського монастиря. У музиці обох творів відбито актуальні тренди європейської сакральної музичної творчості, а також враховано досвід написання літаній, які в силу специфіки тексту потребували особливого підходу у вибудові музичної драматургії. Композитори орієнтуються на регіональні літургічні традиції, на що вказують тексти перекладів літанії, та пропонують власні музичні рішення, відмінні від тогочасних римо-католицьких зразків. Літанія Томи Шеверовського відноситься до лірично-афектованої образної сфери, характерної для мінорних творів барокової доби. Вона відзначається стрункістю форми, яку цементує музична фраза-рефрен, що має додаткове семантичне навантаження (янгольський спів) завдяки звучанню у партії дискантів. У Літанії анонімного автора, що репрезентує інший тип образності — піднесеноурочистий, важливу роль у музичній драматургії відіграють характер музичного матеріалу та повторність як засіб формотворення. Особливістю його літанії є звернення до музичної риторики, яка в цілому не характерно для цього жанру. Зауважено, що партесні літанії доцільно виконувати в супроводі музичних інструментів відповідно до богослужбової практики Унійної Церкви ХVІІ–ХVІІІ століть uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject музичне мистецтво ХVІІ–ХVІІІ століть uk_UA
dc.subject римо-католицька та унійна музичні традиції uk_UA
dc.subject Лоретанська літанія uk_UA
dc.subject теологія в музиці uk_UA
dc.subject переклад сакральних текстів uk_UA
dc.subject вокально-хорова композиція uk_UA
dc.subject музичний жанр uk_UA
dc.title Лоретанська літанія у східнохристиянській церковній практиці XVII-XVIII століть: теологічний, текстологічний та музикологічний аспекти uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.identifier.doi 10.31318/2522-4190.2024.140.318634
dc.identifier.udc 783.26:271.4(438+477)«16/17»


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу