Історія становлення народних хорів та вокально-хореографічних ансамблів у 1940-1950-ті роки: український та польський контекстті

Abstract

Розглянуто історичний контекст та процес заснування двох ансамблів: Національного Заслуженого Академічного Українського Народного хору України імені Григорія Верьовки та польського Ансамблю Пісні і Танцю «Шльонск» імені Станіслава Хадини. З’ясовано в чому полягає специфіка вивчення польської народної культури на території Цешинської Сілезії. Представлено маловідомих зарубіжних польських митців: Єжи Хадину, Станіслава Хадину та Ельвіру Камінську. Висвітлено процес пошуку учасників колективів. З’ясовано офіційну й неофіційну мету заснування ансамблів, що дало змогу чіткіше зрозуміти подальшу мистецьку діяльність аналізованих колективів. Розкрито головну ідею концепції Oрдену мистецтв Станіслава Хадини як спроби створити новий тип «світлого» суспільства, в якому можна було б розкрити найкращі риси особистості кожного учасника. Простежено процес створення хорової навчальної студії при Національному Заслуженому Академічному Українському Народному хору України імені Григорія Верьовки у 1962 році за ініціативою Григорія Гурійовича Верьовки та Елеонори Павлівни Скрипчинської. Окреслено головні ідеї функціонування осередку музичної освіти С. Хадини. Проаналізовано репертуар ансамблів у перші роки їх творчої діяльності. Виявлено основні характеристики мистецького стилю їх художніх керівників. Розкрито питання щодо спільних й відмінних художньоестетичних засад діяльності колективів. Висвітлено історію становлення академізованих, опертих на народні мелодії, колективів, що були частиною офіційного мистецтва у період 1940–1950 років