Abstract:
Розглянуто онтологічні параметри національної ідентифікації музичного виконавства
академічної традиції. У руслі сучасних процесів культурної глобалізації та музичнопрофесійної уніфікації виділено національно-характерні риси українського музичного виконавства. Окреслено стильові ознаки та архетипові характеристики, притаманні художньому
мисленню українських музикантів-виконавців, що формують національний звуковий ідеал.
Актуальність викладених міркувань пов’язана з невизначеністю в сучасній музичній науці
онтологічних параметрів національної ідентифікації виконавського мистецтва академічної
традиції. Це, у свою чергу, обумовлює мету розвідки — окресливши константі стильові параметри та архетипові ознаки, притаманні художньому мисленню українських музикантів,
визначити виразовий ресурс сучасного українського академічного музично-виконавського
мистецтва щодо репрезентації національної культурної ідентичності в глобалізованому світі.
Застосована наукова методологія поєднує методи дискурс-аналізу, емпіричних спостережень за практикою виконавської діяльності, включаючи дані власного слухового досвіду, музичної компаративістики та музикознавчих узагальнень. Наукову новизну застосованого підходу визначає обґрунтування доцільності використання у якості музикознавчоаналітичного інструментарію дослідження та національної ідентифікації явищ музичновиконавського мистецтва філософської категорії голосу та музикознавчої категорії національного звукового ідеалу як таких, що відображають генетично споріднені феномени. Практична цінність викладених міркувань полягає в збагаченні аналітичного апарату музичної
науки для поглибленого вивчення процесів музично-виконавської творчості. Вказано на подальші перспективи розвитку українського музичного виконавства в амплуа “голосу української культури” у світі
