Національний образ в українській опері: науковий аспект режисерських інтерпретацій

Abstract

Розглянуто проблему створення національного образу в українській опері на тлі транснаціоналізації театрального мистецтва у світі, обумовленої глобалізаційно-інтеграційними процесами. Окреслено питання режисерської інтерпретації національних творів у контексті сучасних євроінтеграційних театральних пошуків, що потребує дослідження як перебігу, так і результатів реалізації мистецьких проєктів. Виявлено велику конкуренцію на ринку театрально-видовищних послуг, щорічне збільшення кількості творчих задумів, які спонукають режисера до оригінального трактування опер на національну тематику. З’ясовано складності роботи в цих умовах молодих режисерів, апробації ними новітніх засобів виразності, що будуть цікавими, зрозумілими глядачеві й відповідатимуть ментальним особливостям сприйняття твору. Уточнено, що в пошуках прийомів режисери часто-густо втрачають композиторську ідею, колоритну національну специфіку та відступають при постановці від проблематики, закладеної у літературно-сценічному оригіналі. Проаналізовано чинники створення національного образу персонажа, особливості його проявів у літературному, музичному й театральному мистецтві. Досліджено: вплив геокліматичних умов (загальнонаціональних, регіональних) на формування ознак етносу; особливості ментальності української нації у контексті соціокультурного розвитку суспільства (релігія, морально-етичні норми, побут); специфіку взаємостосунків українців у сім’ї та суспільстві (статтеві відмінності, вікова диференціація, соціальний статус, родинно-шлюбні стосунки). Виявлено ступінь наукової дослідженості проблематики у міжгалузевому аспекті, вектори режисерського пошуку у втіленні оперних вистав національної тематики. Перспективи подальших розвідок вбачаються у поглибленому вивченні створення історично достовірного національного персонажа у музично-театральному мистецтві