dc.contributor.author |
Соломонова, Ольга Борисівна |
|
dc.date.accessioned |
2025-04-02T09:01:44Z |
|
dc.date.available |
2025-04-02T09:01:44Z |
|
dc.date.issued |
2024-11-28 |
|
dc.identifier.citation |
Соломонова, О. Б. (2024) «Специфіка національної ідентифікації в українській академічній музиці від Миколи Лисенка до сучасності», Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, (141), с. 8–25. doi: 10.31318/2522-4190.2024.141.319192. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2522-4190 |
|
dc.identifier.uri |
http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/683 |
|
dc.description.abstract |
Представлено феномен української академічної музики в аспекті національної ідентичності. З акцентом на диференціації понять національна ідентичність і національна ідентифікація надано їх робочі дефініції. Виявлено специфіку і механізми національної ідентифікації
української академічної музики в еволюційній площині. Умовно, з підкресленням не лінійного характеру періодизації, виділено три етапи її розвитку: 1) класичний, так званий Лисенків
— етап культурного самоусвідомлення і ствердження національної ідеї; 2) період розвитку
української музики в умовах СРСР — стрибкоподібний, полярний за тенденціями (від соцреалізму до авангарду), драматичний і навіть репресивний; 3) час розвитку української музики
в епоху Незалежності, вибуховий в плані інноваційності. Доведено, що кожний із названих
етапів, попри наявність загальних тенденцій, позначений специфічними засобами маркування української ідеї. Проаналізовано домінантні фактори національної ідентифікації на музичному (жанрово-інтонаційні, стильові, драматургічні ознаки) та позамузичному (контекстний, соціокультурний, вербально-змістовий та ін.) рівнях організації музичного твору. Розкрито специфіку функціонування засобів національної ідентифікації на різних етапах еволюції
української академічної музики з точки зору етнодиференційної та етноінтеграційної тенденцій (І. Ляшенко). Виявлено факт їх збалансованого співвідношення з крешендуванням інтеграційної стратегії на сучасному етапі. Аналітичну аргументацію теоретичних позицій
здійснено на прикладі творів українських композиторів з пріоритетом сучасного контенту.
Серед таких — «Український реквієм» О. Козаренка, «Сльози» В. Сильвестрова, «Кадиш реквієм» і «Панахида за загиблими від Голодомору» Є. Станковича, «Колискові очерету»
І. Алексійчук, «Сarpe diem» О. Безбородька, «NORD/OUEST» А. Загайкевич, «Там і колись,
тут і тепер» І. Тараненка, «Стратум» А. Мерхеля. Деякі твори вводяться в музикознавчий
обіг уперше. На основі аналітичних спостережень продемонстровано незліченне різноманіття підходів українських композиторів до вирішення проблеми національної ідентифікації |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Видавництво НМАУ ім. П.І. Чайковського |
uk_UA |
dc.subject |
українська академічна музика |
uk_UA |
dc.subject |
сучасна українська музика |
uk_UA |
dc.subject |
національне |
uk_UA |
dc.subject |
національна ідентичність |
uk_UA |
dc.subject |
національна ідентифікація |
uk_UA |
dc.subject |
етнодиференційна та ітноінтеграційна тенденції |
uk_UA |
dc.subject |
жанр |
uk_UA |
dc.subject |
українська інтонаційність |
uk_UA |
dc.title |
Специфіка національної ідентифікації в українській академічній музиці від Миколи Лисенка до сучасності |
uk_UA |
dc.title.alternative |
The specifics of national identitification in Ukrainian academic music: from Mykola Lysenko to the modern time |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.identifier.doi |
10.31318/2522-4190.2024.141.319192 |
|
dc.identifier.udc |
78.036:39(477)(045) |
|