Короткий опис(реферат):
Представлено феномен української академічної музики в аспекті національної ідентичності. З акцентом на диференціації понять національна ідентичність і національна ідентифікація надано їх робочі дефініції. Виявлено специфіку і механізми національної ідентифікації
української академічної музики в еволюційній площині. Умовно, з підкресленням не лінійного характеру періодизації, виділено три етапи її розвитку: 1) класичний, так званий Лисенків
— етап культурного самоусвідомлення і ствердження національної ідеї; 2) період розвитку
української музики в умовах СРСР — стрибкоподібний, полярний за тенденціями (від соцреалізму до авангарду), драматичний і навіть репресивний; 3) час розвитку української музики
в епоху Незалежності, вибуховий в плані інноваційності. Доведено, що кожний із названих
етапів, попри наявність загальних тенденцій, позначений специфічними засобами маркування української ідеї. Проаналізовано домінантні фактори національної ідентифікації на музичному (жанрово-інтонаційні, стильові, драматургічні ознаки) та позамузичному (контекстний, соціокультурний, вербально-змістовий та ін.) рівнях організації музичного твору. Розкрито специфіку функціонування засобів національної ідентифікації на різних етапах еволюції
української академічної музики з точки зору етнодиференційної та етноінтеграційної тенденцій (І. Ляшенко). Виявлено факт їх збалансованого співвідношення з крешендуванням інтеграційної стратегії на сучасному етапі. Аналітичну аргументацію теоретичних позицій
здійснено на прикладі творів українських композиторів з пріоритетом сучасного контенту.
Серед таких — «Український реквієм» О. Козаренка, «Сльози» В. Сильвестрова, «Кадиш реквієм» і «Панахида за загиблими від Голодомору» Є. Станковича, «Колискові очерету»
І. Алексійчук, «Сarpe diem» О. Безбородька, «NORD/OUEST» А. Загайкевич, «Там і колись,
тут і тепер» І. Тараненка, «Стратум» А. Мерхеля. Деякі твори вводяться в музикознавчий
обіг уперше. На основі аналітичних спостережень продемонстровано незліченне різноманіття підходів українських композиторів до вирішення проблеми національної ідентифікації