Короткий опис(реферат):
Розглянуто досвід мандрівок М. Лисенка як окреме явище у творчій біографії видатного українського композитора. Охарактеризовано епістолярну спадщину М. Лисенка. Виявлено, що особисті листи містять чимало вражень про перебування в конкретних європейських містах, зокрема в Лейпцигу, в якому композитор навчався протягом зазначеного періоду свого життя. Досліджено враження українського митця, що дозволило ширше поглянути на проблематику вказаного періоду, адже у полі дослідницьких інтересів й досі зрідка опиняється питання впливу закордонних мандрівок на життя та творчість композитора. Реконструйовано географічну мапу подорожей М. Лисенка протягом періоду перебування закордоном, а саме під час навчання у Лейпцизькій консерваторії, в Німеччині. З’ясовано, що М. Лисенко здійснив чимало подорожей не лише Німеччиною, але й іншими європейськими країнами. Описано подорожі композитора до таких німецьких міст, як Дрезден та Берлін, а також розглянуто урбаністичний простір цих міст та виявлено, які саме чинники впливали на формування повсякденного життя М. Лисенка. Визначено, що повсякденна та творча сфери взаємопов’язані між собою, і, вивчаючи творчість, ми спровоковані звертатись до моментів із повсякденного життя митця. Розкрито просторові деталі, що оточували тоді митця: пам’ятки архітектури, визначні споруди, транспортні комунікації, адреси, за якими він проживав. Проаналізовано роботи О. Зінькевич, Л. Гнатюк та Н. Кривець, що містять ґрунтовні дослідження у сфері повсякдення українського композитора під час його навчання в Лейпцизькій консерваторії. Висвітлено повсякдення композитора, що дозволило говорити про фактори, які позначились на формуванні просторових практик М. Лисенка, особистісного світогляду та його творчості. Доведено, що вивчення досвіду мандрівок М. Лисенка є перспективним та потребує подальшого дослідження, адже не дивлячись на те, що факт навчання закордоном, а саме в Німеччині, є широковідомим, все ж розуміння того, яким було повсякденне та просторове життя композитора протягом цих років, досі є не повністю сформованим і вимагає залучення кроскультурного погляду на дане питання, оскільки це дозволяє розширити уявлення про особистість українського композитора
