Abstract:
Розглянуто роль штучного інтелекту (ШІ) у зміні підходів до музичного мистецтва та культурних явищ загалом. Досліджено процес використання ШІ для створення нових музичних творів, що викликає питання стосовно унікальності, авторства та етичних наслідків. Виявлено, що алгоритми глибокого навчання та генеративні змагальні мережі (GAN) дозволяють автоматизувати композицію, гармонізацію та аранжування, але створюють складнощі з визначенням авторства й автентичності музичних творів. Проаналізовано етичні виклики, пов'язані з використанням ШІ, зокрема щодо впливу на збереження індивідуального стилю та оригінальності. З’ясовано, що ШІ здатен трансформувати художню творчість, дозволяючи художникам максимально спрямовувати свою увагу на генерації нових ідей, тоді як рутинні операції можуть виконувати сучасні технологічні моделі. Розширено межі трансформації культурологічних ідей за допомогою ШІ завдяки зміщенню акценту від людської унікальності до співпраці з технологіями, незалежно від того, що це може призвести до розмивання стилів та переосмислення оригінальності. «Привідкрито» нові простори для музичної творчості та інтерпретації музичних творів. Доведено, що ШІ може як сприяти збереженню культурної спадщини, так і створювати нові інтерпретації музичних жанрів. Оцінено потенційні загрози, зокрема ризик втрати людської творчості та стандартизації мистецтва. Запропоновано комплексний підхід до аналізу впливу ШІ на сучасну музичну культуру та трансформацію культурологічних ідей, висвітлюючи проблеми авторських прав і автентичності творів, створених за допомогою штучного інтелекту. Визначено перспективи подальших досліджень впливу ШІ на сучасну музичну культуру, а також на розробку нових його моделей, які забезпечать вищий рівень оригінальності музичних творів та інших мистецьких продуктів. Спрямовано увагу науковців на розробку міжнародних стандартів, які будуть враховувати взаємодію людини з ШІ при створенні мистецьких продуктів, а також на визначення відповідальності за можливі порушення авторських прав.
