Українські постановки малих музично-театральних форм доби 2000-х років

Abstract

Статтю пов’язано з визначенням ролі малих музично-театральних форм доби 2000-х років у контексті розвитку сучасного українського музичного театру. Методологія дослідження базується на ключових положеннях, концепціях музичної режисури, розроблених упродовж ХХ століття й урізноманітнених у реаліях сьогодення. Були обрані такі загальнонаукові методи, як мистецтвознавчий, історичний, аналіз і синтез та компаративний для порівняння українських постановок малих музично-театральних форм 2000-х років. Наукова новизна роботи полягає у переосмисленні функціонування малих музично-театральних форм у реаліях сьогодення України, з’ясуванні факторів, що впливають на їхній сучасний розвиток і видозміни. В умовах різноманітних соціокультурних і політичних колізій періоду нового міленіуму роль малих музично-театральних форм у репертуарі українських музичних театрів і мистецько-театральних проєктів збільшується. Сучасна глядацька аудиторія є частиною інформаційного суспільства, що існує у власному, часто пришвидшеному темпоритмі, на який слід зважати режисерам музичного театру при плануванні репертуарної політики. Урахування актуальності драматургії обраних для постановки творів, закладених у них ідейно-художніх, естетичних і виховних особливостей, а також оцінка творчих і матеріальних можливостей для втілення задуму є необхідними й важливими моментами, на які варто звернути увагу задля забезпечення подальшого життя опери на театральній сцені. Мистецько-театральні проєкти, що з’явилися в Україні у 2000-х роках, є тими мобільними інституціями, що проводять пошуки та експериментують із розширенням проблематики вистав і їхніми жанрово-стильовими типами, підтверджуючи та актуалізуючи малі музично-театральні форми.