Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Форсюк, Тамара Олексадрівна | |
dc.date.accessioned | 2024-10-18T10:11:39Z | |
dc.date.available | 2024-10-18T10:11:39Z | |
dc.date.issued | 2021-10-21 | |
dc.identifier.issn | 0130-5298 | |
dc.identifier.uri | http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/275 | |
dc.description.abstract | Розглянуто феномен популярності опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» в умовах глобальної комунікації культур різних країн світу, пошуку їхнього діалогу задля взаємодії. Підтверджено актуальність дослідження, що передбачає необхідність вирішення проблеми режисерських інтерпретацій опери в контексті відродження россініївського стилю співу відповідно до авторської партитури. Визначено наукову новизну теми, яка полягає в окресленні новітніх підходів до трактування опери, виявлених у концептуальному баченні режисерського задуму власного проєкту. Обґрунтовано мету дослідження – вирізнити концепт режисерських інтерпретацій опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» в умовах нової парадигматики музичного театру. Обрано методи дослідження: історикобіографічний; жанрово-стилістичний, порівняльний; інтерпретаційний; прогностичний. Окреслено основні результати дослідження, що полягають в наступному: оперу Дж. Россіні «Севільський цирульник» написано на порубіжжі класицизму і романтизму. Доведено, що музичну драматургію опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні на лібрето Ч. Стербіні відрізняє від однойменної опери Дж. Паїзієлло (лібрето Дж. Петроселліні) не ілюстративний, як у останнього, а активний характер музики, котрий стимулює сценічну дію у рамках вдало опрацьованого згідно з оперною специфікою першоджерела П. О. Бомарше. Режисерські втілення опери – італійська й російська версії у театрі «Гелікон» (Росія) та дві київські постановки – в Національній опері України й Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського дозволяють констатувати потребу врахування, окрім режисерських підходів, особливостей россініївського співу в амплуа колоратурного мецо-сопрано. Спрогнозовано концептуальне бачення авторкою статті власного проєкту «Севільський цирульник» Дж. Россіні, яке передбачає оригінальний синтез автентичного й модернового інтерпретаційних стилів, традиційних та інноваційних засобів виразності з тяжінням їх до синкретизму на основі поєднання досягнень науки й режисерської практики вітчизняних і зарубіжних митців. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Українське музикознавство;47 | |
dc.subject | творчість Дж. Россіні | uk_UA |
dc.subject | опера «Севільський цирульник» | uk_UA |
dc.subject | музичний театр | uk_UA |
dc.subject | музична драматургія | uk_UA |
dc.subject | режисерський аналіз | uk_UA |
dc.title | Опера Дж. Россіні "Севільський цирюльник" крізь призму режисерського аналізу творчого мистецького проєкту | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.identifier.doi | 10.31318/0130-5298.2021.47.256719 | |
dc.identifier.udc | 782.1:78.071.1(450)Россіні |