Проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття «репутація особистості»: юридичний, психологічний, соціологічний, політологічний, менеджментський, економічний (в т.ч. маркетинговий та управлінський субпідходи) тощо. Наголошено на відсутності цілеспрямованих досліджень репутації в мистецтвознавстві попри контекстуальне визнання важливості впливу особистісно-професійних рис митця на цільову аудиторію. Окреслено провідні відмінності репутації музиканта-педагога від його персонального іміджу, до яких відносяться відносно триваліший період формування та вищий ступінь стійкості досліджуваного феномену. Обґрунтовано диференціацію репутації музиканта-педагога від його авторитету й престижу на основі «однополярності» останніх на противагу «біполярності» репутації (її здатності мати позитивний або негативний полюс модальності). Аргументовано доцільність внесення популярності, авторитету і престижу до структури репутації фахівця в якості позиційно нижчих елементів. Наведено соціальноекономічні й культурні причини диференціації офлайн- та онлайн-репутації (цифрової репутації або digital-репутації), до яких віднесено не лише популяризацію онлайн-освіти з метою ситуативного подолання безпекових, епідеміологічних чи навіть побутових перешкод, а й загальноцивілізаційний науково-технічний поступ. Вмотивовано доцільність цілеспрямованого формування музикантом-педагогом цифрової репутації з можливістю охоплення прямою чи опосередкованою комунікацією більшої кількості сегментів цільової аудиторії. Уточнено, що пряма кореляція між змістово-формотворчими особливостями репутаційної інформації, презентованої цільовій аудиторії офлайн- та онлайн-форматах, здатна підвищити рівень довіри цільової аудиторії до музиканта-педагога як її носія, у той час як обернена кореляція — навпаки, стати причиною недовіри на когнітивному, емоційному чи навіть діяльнісному рівнях. З’ясовано, що показником наукової репутації музикантапедагога є рівень його академічної доброчесності — прояву відповідального ставлення фахівця до процесу й результатів самореалізації, здатності до співпраці й правдивого визнання результатів колективної та індивідуальної роботи. Доведено слушність визнання позитивної репутації музиканта-педагога конструктом соціального капіталу фахівця як похідної процесів накопичення й реалізації потенціалу взаємодовіри і взаємодопомоги між ним та цільовою аудиторією здобувачів освіти.
Scientific approaches to understanding the concept of “personal reputation” are analyzed, including legal, psychological, sociological, political, managerial, and economic perspectives (including marketing and management sub-approaches). The study emphasizes the lack of targeted research on reputation in art studies, despite the contextual recognition of the importance of the influence of an artist’s personal and professional qualities on the target audience. The main differences between the reputation of a musician-educator and his personal image are outlined, including the relatively longer period of his formation and the higher degree of stability of the phenomenon under study. The differentiation between the reputation of a musician-educator and his authority and prestige is substantiated on the basis of the “unipolarity” of the latter in contrast to the “bipolarity” of reputation (its capacity to have either a positive or a negative pole of modality). The rationale for including popularity, authority, and prestige within the structure of a specialist’s reputation as positionally subordinate elements is substantiated. Socio-economic and cultural factors underlying the differentiation between offline and online reputation (digital reputation) are identified. These factors include not only the increasing dissemination of online education as a means of overcoming situational security, epidemiological, or even everyday constraints, but also the broader civilizational progress of science and technology. The rationale for the purposeful development of a musician-educator’s digital reputation is substantiated, as it enables the direct or indirect communication with a broader range of target audience segments. It is specified that a direct correlation between the content- and form-related characteristics of reputational information presented to the target audience in both offline and online formats can enhance the level of trust in the musician-educator as its bearer. Conversely, an inverse correlation may lead to distrust at the cognitive, emotional, or even behavioral levels. It has been established that the level of academic integrity serves as an indicator of the scientific reputation of a musician-educator. Academic integrity is understood as a manifestation of a responsible attitude toward the process and outcomes of professional self-realization, the ability to cooperate, and the truthful acknowledgment of the results of both collective and individual work. It is further substantiated that the positive reputation of a musician-educator can be regarded as a construct of the specialist’s social capital, arising from the processes of accumulation and realization of the potential for mutual trust and mutual support between the educator and the target audience of learners.
