Розглянуто ключові вектори тлумачення понять «інновація» та «інноваційність» в мистецькій освіті. Сформульовано визначення інноваційності у мистецькій освіті у вигляді не лише запровадження нових методик навчання, а передусім створення освітнього простору, в якому студент виступає активним учасником і співавтором власного професійного становлення. Проаналізовано інноваційні підходи до реалізації мистецьких колаборацій у сфері оперної освіти на прикладі діяльності оперних студій провідних музичних академій України. Розглянуто досвід реалізації проєкту «Мистецтво єднає Україну. Оперні вистави» як моделі практичної інтеграції формальної й неформальної освіти, міждисциплінарного підходу та регіонального культурного обміну. Приділено особливу увагу аналізу форм міжінституційної взаємодії, механізмів творчого партнерства між студентами, викладачами та запрошеними митцями в процесі підготовки оперних постановок. Виокремлено основні переваги проєкту, які полягали у створенні умов для реального сценічного досвіду, міжрегіонального культурного діалогу, доступу до професійної інфраструктури, а також взаємодії з митцями національного рівня. Також виявлено труднощі означеного проєкту, зокрема, різний рівень технічного забезпечення та нерівномірну фахову підготовку студентів. Акцентовано увагу на ролі оперної студії як лабораторії колективної творчості, де інновації стають механізмом професійного зростання, зміцнення міжінституційної мобільності та формування національного освітньо-культурного простору. Запропоновано розглядати досвід проєкту як концептуальну основу для створення цифрової мережі оперних студій України з метою подальшого розвитку колаборативного потенціалу
This article explores key directions in interpreting the concepts of “innovation” and “innovativeness” within the context of arts education. Innovativeness is defined not only as the introduction of new teaching methods, but primarily as the creation of an educational environment in which students become active participants and co-authors of their own professional development. The study analyzes innovative approaches to implementing artistic collaborations in opera education through the case study of opera studios at leading music academies in Ukraine. Special attention is given to the project “Art Unites Ukraine: Opera Performances” as a model of practical integration of formal and non-formal education, interdisciplinary practice, and regional cultural exchange. The article examines the formats of inter-institutional collaboration and mechanisms of creative partnership among students, faculty members, and guest artists involved in opera productions. Key advantages of the project are outlined, including the creation of real performance opportunities, facilitation of interregional cultural dialogue, access to professional infrastructure, and collaboration with artists of national renown. Challenges identified include varying levels of technical resources and uneven professional preparation among students. The role of the opera studio is emphasized as a laboratory of collective creativity, where innovation functions as a driver of professional growth, inter-institutional mobility, and the formation of a unified national educational and cultural space. The study proposes using the experience of the project as a conceptual basis for the development of a digital network of Ukrainian opera studios aimed at expanding collaborative potential.
