Короткий опис(реферат):
Мета наукового обґрунтування творчого мистецького проєкту – розглянути механізм творчої взаємодії композитора і виконавця в альтових творах Євгена Станковича. Адже саме ця взаємодія виявилася одним із ключових факторів еволюції альтового мистецтва, а зрештою продовжує ним залишатися і сьогодні. Оскільки альт як сольний інструмент довгий час знаходився на маргінесі сольного виконавства і розглядався виключно як оркестровий та ансамблевий інструмент, то більшість композиторів не наважувалися писати для нього сольні твори, маючи сумніви у його потенціалі та найголовніше – у потенціалі самих виконавців. І дуже часто самі виконавці-альтисти мали проявляти ініціативу у спілкуванні з творцями музики – своїм виконавським мистецтвом, а нерідко і прямими зверненнями заохочуючи композиторів до створення нових альтових опусів. Саме так було і у випадку з альтовими творами Є. Станковича.
Перший розділ наукового обґрунтування творчого мистецького проєкту містить три підрозділи. Розглядається яким чином творчість Є. Станковича представлена в контексті вітчизняної музикознавчої думки, жанрова парадигма альтового доробку композитора і механізм творчої взаємодії композитора і виконавця в історії альтового мистецтва загалом.
Другий розділ складається з чотирьох підрозділів. Він є ключовим і присвячений безпосередньо альтовим творам Є. Станковича, розташованим в хронологічному порядку: Концерту № 1 для альта з оркестром, «Гірській легенді» для альта і фортепіано (або камерного оркестру), Симфонії- концерту для альта і симфонічного оркестру № 2 та Камерній симфонії
№ 15 для сольного альта та камерного оркестру. Наводяться факти стосовно історії створення опусів, їх подальшого концертного життя, аналізуються особливості композиції та драматургії представлених партитур. Саме у цьому розділі у повній мірі розкривається механізм взаємодії композитора і виконавця в альтових творах Є. Станковича.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
Вперше у сучасному українському музикознавстві системно розглядається творча взаємодія композитора і виконавця на прикладі альтових творів Є. Станковича із залученням ексклюзивних фактів (безпосередньо від самих виконавців) стосовно історії створення та перших виконань запропонованих для дослідження творів, зокрема Концерту № 1 для альта з оркестром та «Гірської легенди» для альта і фортепіано (або камерного оркестру).
У виконавсько-практичному аспекті віднайдено засоби художнього втілення представлених у дослідженні творів у живому концертному виконанні.
