«Простір літератури» Моріса Бланшо в контексті культурологічного осягнення художнього простору

Abstract

Здійснено теоретичний аналіз культури в контексті діяльнісного її виміру. Акцентовано увагу на культурологічному осягненні сутнісного змісту категорій — художній простір; художня діяльність; творчість як акт творення; митець як окремішня самодостатня особистість у процесі народження та втілення мистецького твору. Репрезентовано зміст та функції художньої творчості як форми людської активності, способу буття людини в світі, її самоствердження і саморозвитку, засобу існування особистості, що зумовлені специфікою художнього світобачення, результатом чого є творення суб’єктом самого себе. З’ясовано, що художня творчість забезпечує утвердження людини в світі як цілісної особистості, а також вільний вияв її творчості за законами краси на шляху перетворення власного життя. Розглянуто сутність художньої культури як типу культури, що виражає картину світу суб’єкта і систему його соціокультурних орієнтації, а також надає можливість зрозуміти його трансформацію й історичну соціодинаміку як самодостатньої складової культурного простору та системи новітнього теоретизування. Підкреслено, що постмодерний світ наукового осмислення творчості засяяв безліччю різноманітних теоретичних барв, увібравши увесь комплекс концептуального теоретизування творчості. Описано європейські наукові течії та концепції, які впродовж ХХ століття презентували оновлені й змістовніші теоретичні рефлексії творчості. Доведено, що становлення міждисциплінарного та культурологічного підходу до художнього буття людства знаходить своє яскраве відображення не лише в чисто теоретичних працях. Наголошено на тому, що книга французького культуролога, філософа, письменника Моріса Бланшо (Maurice Blanchot) «Простір літератури» у перекладі Леоніда Кононовича, якраз і забезпечує цілісність і гармонійність культурологічного теоретизування творчості як виду культурної діяльності, надаючи нашим скромним рефлексіям завершеного змістовно-концептуального наповнення.

The author carried out a theoretical analysis of culture in the context of activity dimension. Attention is focused on the cultural understanding of the essential content of the categories — artistic space; artistic activity; creativity as an act of creation; the artist as a separate selfsufficient individual in the process of birth and embodiment of an artistic work. The content and functions of artistic creativity are explained from the point of view of the form of human activity, the way of being in the world, its self-affirmation and self-development, the means of existence of the individual. These features are determined by the specificity of the artistic worldview, the result of which is the subject's reproduction of himself. The author proves that artistic creativity ensures not only the affirmation of a person in the world as a complete individual, but also the free expression of his creativity according to the laws of beauty on the way of transforming his own life. The article examines the essence of artistic culture as a type of culture that expresses the worldview of the subject and the system of his sociocultural orientations, and also provides an opportunity to understand its transformation and historical sociodynamics as a self-sufficient component of the cultural space and system of the latest theorizing. It is emphasized that the postmodern world of scientific understanding of creativity shone with many different theoretical colors, absorbing the entire complex of conceptual theorizing of creativity. The author describes European scientific currents and concepts, which during the 20th century presented updated and more meaningful theoretical reflections of creativity. It has been proven that the formation of an interdisciplinary and cultural approach to the artistic existence of humanity is vividly reflected not only in purely theoretical works. As the conclusion states, the book of the French culturologist, philosopher, writer Maurice Blanchot "The Space of Literature" translated by Leonid Kononovich, precisely ensures the integrity and harmony of the cultural theorization of creativity as a type of cultural activity, adding to our modest reflections a complete content and conceptual content.