Repository of the Ukrainian
National Tchaikovsky Academy
of Music

"Шахмаран" Фазила Сая: метамодерністська парадигма східного міфу в музиці турецького композитора

Show simple item record

dc.contributor.author Купіна, Дарина Дмитрівна
dc.date.accessioned 2025-08-28T10:12:41Z
dc.date.available 2025-08-28T10:12:41Z
dc.date.issued 2024-11-28
dc.identifier.issn 2522-4204
dc.identifier.uri http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/879
dc.description.abstract Розглянуто симфонічну поему «Шахмаран» Фазила Сая крізь призму метамодерністської мистецької парадигми як багатошаровий твір, що поєднує елементи східної міфології, турецької музичної традиції та сучасних композиторських технік. Виявлено центральну роль міфу про Шахмаран, що слугує інструментом для переосмислення культурної спадщини й формування нових сенсів у глобалізованому світі. Проакцентована здатність функціонування міфу як динамічного культурного коду, який адаптується до сучасних викликів, зберігаючи зв’язок з архетипічними структурами, що перегукується з особливостями метамодернізму. Зазначені передумови формування феномена турецької академічної музики та визначені основні фактори, що сприяли її стрімкому розвитку у другій половині ХХ століття. Виявлені особливості творчого методу Фазила Сая, обумовлені його активною виконавською діяльністю як піаніста та закордонним досвідом навчання. Стиль композитора характеризується як синтетичний, в якому органічно поєднуються західні техніки композиції зі специфічністю національної музики. З’ясовано, що жанровий статус твору «Шахмаран» є неоднозначним та об’єднує в собі ознаки одночастинної симфонічної поеми та віолончельного концерту, підпорядкованих програмному заголовку. Визначені композиційні особливості твору, зокрема його фрагментарність та нелінійність. У музичній мові виокремлено роль ладовоінтонаційної та ритмічної специфіки у формуванні особливої східної модальності. Розкрито значення орієнтальних інструментів (кудум, вотерфон) та особливих виконавських прийомів (алеаторне гліссандо, використання струнних в якості перкусії, наближення звучання віолончелі до національних тембрів), що створюють особливий звуковий ландшафт. Виявлено, що композитор вдається до естетики «нової простоти», поданої крізь призму орієнтальної інтонаційності uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.relation.ispartofseries Науковий вісник;140
dc.subject творчість Фазила Сая uk_UA
dc.subject симфонічна поема «Шахмаран» uk_UA
dc.subject метамодерн uk_UA
dc.subject симфонічна музика Туреччини uk_UA
dc.subject музичний стиль uk_UA
dc.subject східна музика uk_UA
dc.subject сучасна музика uk_UA
dc.subject міжкультурний діалог uk_UA
dc.subject глобальні та локальні музичні традиції uk_UA
dc.title "Шахмаран" Фазила Сая: метамодерністська парадигма східного міфу в музиці турецького композитора uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.identifier.doi 10.31318/2522-4190.2024.140.318651
dc.identifier.udc 78.082:78.071.1Сай:78.036(560)(045)


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account