Купіна, Дарина Дмитрівна

Головна сторінка DSpace
→
Наука
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Купіна, Дарина Дмитрівна
dc.date.accessioned	2025-08-28T10:12:41Z
dc.date.available	2025-08-28T10:12:41Z
dc.date.issued	2024-11-28
dc.identifier.issn	2522-4204
dc.identifier.uri	http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/879
dc.description.abstract	Розглянуто симфонічну поему «Шахмаран» Фазила Сая крізь призму метамодерністської мистецької парадигми як багатошаровий твір, що поєднує елементи східної міфології, турецької музичної традиції та сучасних композиторських технік. Виявлено центральну роль міфу про Шахмаран, що слугує інструментом для переосмислення культурної спадщини й формування нових сенсів у глобалізованому світі. Проакцентована здатність функціонування міфу як динамічного культурного коду, який адаптується до сучасних викликів, зберігаючи зв’язок з архетипічними структурами, що перегукується з особливостями метамодернізму. Зазначені передумови формування феномена турецької академічної музики та визначені основні фактори, що сприяли її стрімкому розвитку у другій половині ХХ століття. Виявлені особливості творчого методу Фазила Сая, обумовлені його активною виконавською діяльністю як піаніста та закордонним досвідом навчання. Стиль композитора характеризується як синтетичний, в якому органічно поєднуються західні техніки композиції зі специфічністю національної музики. З’ясовано, що жанровий статус твору «Шахмаран» є неоднозначним та об’єднує в собі ознаки одночастинної симфонічної поеми та віолончельного концерту, підпорядкованих програмному заголовку. Визначені композиційні особливості твору, зокрема його фрагментарність та нелінійність. У музичній мові виокремлено роль ладовоінтонаційної та ритмічної специфіки у формуванні особливої східної модальності. Розкрито значення орієнтальних інструментів (кудум, вотерфон) та особливих виконавських прийомів (алеаторне гліссандо, використання струнних в якості перкусії, наближення звучання віолончелі до національних тембрів), що створюють особливий звуковий ландшафт. Виявлено, що композитор вдається до естетики «нової простоти», поданої крізь призму орієнтальної інтонаційності	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.relation.ispartofseries	Науковий вісник;140
dc.subject	творчість Фазила Сая	uk_UA
dc.subject	симфонічна поема «Шахмаран»	uk_UA
dc.subject	метамодерн	uk_UA
dc.subject	симфонічна музика Туреччини	uk_UA
dc.subject	музичний стиль	uk_UA
dc.subject	східна музика	uk_UA
dc.subject	сучасна музика	uk_UA
dc.subject	міжкультурний діалог	uk_UA
dc.subject	глобальні та локальні музичні традиції	uk_UA
dc.title	"Шахмаран" Фазила Сая: метамодерністська парадигма східного міфу в музиці турецького композитора	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
dc.identifier.doi	10.31318/2522-4190.2024.140.318651
dc.identifier.udc	78.082:78.071.1Сай:78.036(560)(045)