Короткий опис(реферат):
Актуальність теми пропонованої розвідки полягає у дослідженні співвідношення камерного і концертного виконавського стилю на прикладі творчості Володимира Горовиця.
Застосовано комплексну методологію, що включає біографічний, компаративний, виконавський методи аналізу.
Виявлено дискусійні аспекти музикознавчого осмислення понять камерності та концертності як атрибутів виконавського стилю. Простежено головні етапи становлення та розвитку названих феноменів, окреслено їх жанрово-інтонаційні та виконавські особливості. Розкрито вплив кількісних та якісних параметрів виконуваних творів і виконавського середовища на наукове осмислення категорій камерності та концертності. На прикладі відеозаписів
В. Горовиця доведено, що виконавський стиль піаніста є синтетичним з точки зору співвідношення позицій камерності та концертності. Підкреслено, що базою такого синтетичного
стилю В. Горовиця стала панорама позитивних життєтворчих обставин (потужне піаністичне
обдарування, високий рівень працездатності та ін.), основною з яких було професійне формування у середовищі київської піаністичної еліти, представники якої належали до різних піаністичних шкіл (В. Пухальський, С. Тарновський, Ф. Блуменфельд). Виконавське генеалогічне древо В. Горовиця сягає корінням Віденської класичної школи, а також виразників ідей
Романтизму — Ф. Шопена і Р. Шумана. Доведено, що під впливом названих виконавських
шкіл був сформований унікальний мелодизований піанізм В. Горовиця. З’ясовано, що параметри камерного виконавського стилю переважають при інтерпретації піаністом творів, наближених до мініатюри; натомість концертність репрезентована у різних, переважно великих
композиціях. Обґрунтовано, що незважаючи на певну диференціацію названих виконавських
координат, у стилі В. Горовиця переважає мобільне співвідношення камерності й концертності. Проведене дослідження відкриває перспективи для подальшого осмислення специфіки
досліджених атрибутів виконавського стилю
