Abstract:
Мета дослідження – розкрити сутність поняття виконавської акордеонної європейської традиції в аспекті її національних особливостей.
Об’єкт дослідження – акордеонне виконавство у сучасних європейських культурно-мистецьких практиках.
Предмет дослідження – акордеонне мистецтво Франції, Італії, України: школа, персоналії, жанрово-стильові особливості репертуару.
Наукова новизна отриманих результатів та особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором вперше здійснюється аналіз акордеонного мистецтва Франції, Італії та України в контексті мистецьких традицій, виконавських практик та жанрово-стильових особливостей на прикладі композиторської й виконавської творчості сучасних митців.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані в спецкурсах з історії виконавської майстерності, навчальних програмах закладів освіти мистецького спрямування та у практиці акордеоністів-виконавців.
У першому розділі здійснено огляд джерел, які стосуються зазначеної теми, наукової літератури, присвяченої різним аспектам предмету вивчення, уточнено ключові поняття дослідження в контексті проблем, що в ньому досліджуються.
У другому розділі встановлено особливості становлення, розвитку та функціонування акордеонного виконавства в інструментальному мистецтві Франції та Італії. Проаналізовано творчість митців, основні тенденції в інструментально-виконавській практиці.
У третьому розділі проаналізовано акордеонне мистецтво в контексті європейських та вітчизняних виконавських традицій. Розглянуто творчість Фредеріка Дешампа та Жака Моне в контексті їх композиторської та виконавської діяльності. Також розкрито сутність акордеонної школи Київської консерваторії на прикладі діяльності Євгенії Черказової.
У четвертому розділі проаналізовано сучасний репертуар акордеоністів в контексті його жанрово-стильових особливостей. Розглянуто творчість Франка Анжеліса, Лучано Беріо та Володимира Зубицького.
