Вокальна творчість Ірини Маланюк у контексті європейської музичної культури ХХ століття

Abstract

Поданий до захисту науково-творчий проєкт присвячений розкриттю біографії, життєдіяльності, характеристиці виконавського стилю та аналізу репертуару Ірини Маланюк1 (1919-2009), однієї з найвизначніших українських співачок ХХ століття. Актуальність теми дослідження. В історії української музичної культури, вокального виконавства ще багато питань потребують наукового дослідження. Недостатньо вивчена діяльність багатьох митців, зокрема й Ірини Маланюк – всесвітньо відомої оперної і камерної співачки, педагога, творчість якої прокладала нові шляхи у розвитку національного вокального мистецтва. Її художня спадщина збережена у звукозаписах, оцінена у відгуках сучасників, мемуарній літературі, однак досліджена ще не достатньо. Зокрема, потребують осмислення її життя і творчість, особливості виконавського стилю, репертуару, володіння різноманітними техніками, значний внесок у процеси інтеграції українського вокального мистецтва в європейський культурний простір. Усе це зумовлює актуальність теми науково-творчого проєкту «Вокальна творчість Ірини Маланюк у контексті європейської музичної культури XX століття». Об’єкт наукового дослідження – життєтворчість видатної української оперної і камерної співачки, педагога Ірини Осипівни Маланюк-Бааш. Предмет дослідження – особливості вокально-виконавського стилю та репертуару співачки. Мета дослідження – на матеріалі аудіозаписів розглянути творчість Ірини Маланюк, особливості її вокально-виконавського стилю, репертуар, специфіку інтерпретації творів. Мета дослідження зумовила такі завдання:  опрацювати архівні, наукові, музично-критичні матеріали про діяльність Ірини Маланюк;  розкрити етапи становлення таланту і професійної майстерності співачки, еволюцію її вокально-виконавського стилю, шлях до європейського визнання та слави;  на основі віднайдених документів розкрити окремі сторінки біографії, родоводу співачки;  здійснити аналіз зразків репертуару Ірини Маланюк, розкрити неповторність її виконавського стилю. Методи дослідження: в науковому обґрунтуванні застосовано системний підхід, який передбачає музично-історичний, культурологічний, аналітичний та стилістико-виконавський методи аналізу, компаративний підхід для дослідження виконань й аудіозаписів Ірини Маланюк. Наукове обґрунтування творчого проєкту містить вступ, основну частину – три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Перший розділ – «Постать Ірини Маланюк: походження, родовід, етапи навчання» – написаний на основі відомих та маловідомих матеріалів, а також архівних документів, які зберігаються в Україні, Австрії і Польщі. Наведено відомості про родовід Ірини Маланюк, її вокальну освіту. У другому розділі – «Інтеграція львівської вокально-виконавської школи в європейську музичну культуру (на прикладі життєтворчості Ірини Маланюк)» – розкрито вплив на професійне становлення співачки галицьких музичних традицій в їх історичній ґенезі і творчій взаємодії напрямів львівської вокальної школи, а

також роль Адама Дідура, одного з провідних співаків і педагогів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть. У третьому розділі – «Вокально-виконавська творчість та педагогічна діяльність Ірини Маланюк» – охарактеризовано мистецтво оперної і камерної співачки, її педагогічну працю, проаналізовано жанрово-стильову різноманітність виконавського репертуару, що містить твори композиторів кількох епох: від бароко і романтизму до ХХ століття – Р. Вагнера, Р. Штрауса, Г. Бартока, З. Кодая, Д. Гершвіна. Проаналізовано арії Дорабелли з опери «Так чинять всі», Керубіно з опери «Весілля Фігаро», арію та рондо Секста з опери «Милосердя Тита» В. А. Моцарта, речитатив і арію Леонори з опери Г. Доніцетті «Фаворитка», арію Октавіана з опери «Кавалер троянди» Р. Штрауса та солоспіви українських композиторів. Саме вони, поряд з виконанням опер Р. Вагнера, якнайкраще демонструють унікальність таланту і високий професіоналізм Ірини Маланюк. Завдяки порівняльному аналізу наявних аудіо записів, виявлено індивідуальні особливості їх інтерпретацій, майстерне поєднання академічного виконавського стилю й емоційної відкритості, глибокої проникливості, відсутність надмірної афектації, а також раціональну виваженість у розкритті глибинних психологічних станів, в наскрізній побудові драматургії цілого. Зафіксовані в аудіозаписах виконання, які Іра Маланюк здійснювала спільно з визначними диригентами епохи Гербертом фон Караяном, Гансом Сваровським, Йозефом Кайльбертом, Францом Маршалеком, Ернесто Барбіні та іншими провідними європейськими музикантами, надали можливість глибше охарактеризувати її індивідуальний виконавський стиль, уміння досконало втілювати авторський задум і диригентську концепцію оперного спектаклю. Виконавському стилю Ірини Маланюк притаманні природня краса голову, висока культура звуку, рівне звучання голосу на повному діапазоні, багата палітра тембрових барв і динамічних нюансів, вишукана агогіка, чітка дикція, точне відтворення нотного тексту. Рухливий, легкий від природи голос широкого діапазону, бездоганне володіння вокальною технікою надали змогу співачці виконувати партії, написані для мецо-сопрано і контральто. Велика працездатність, постійна жага творчого

самовдосконалення й самореалізації сприяли стрімкому сходженню Ірини Маланюк до вершин професійної майстерності, забезпечили їй одне з почесних місць в історії європейського вокального мистецтва ХХ – початку ХХІ століть. Наукова новизна та особистий внесок здобувачки полягає в здійсненій на основі архівних документів реконструкції окремих подій і фактів біографії Ірини Маланюк, процесу її вокальної освіти, а також родинної спорідненості із Соломією Крушельницькою; уперше проаналізовані аудіозаписи і радіотрансляції зразків оперного та камерного репертуару співачки; розглянуто її діяльність в контексті культури української діаспори; розкрито значення творчої постаті Ірини Маланюк та її внеску у процеси інтеграції української культури в європейський музичний простір. Практичне значення науково-творчого проєкту полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані у навчальних курсах з історії української музики та історії вокального мистецтва, під час педагогічної та виконавської практик, а також сприяти збагаченню концертного репертуару. Шлях Ірини Маланюк до професіональної майстерності, її виконавський досвід, набутий на сценах провідних театрів Європи, демонструють молодим співакам можливості для розкриття їхнього потенціалу, творчої самореалізації, відкривають перед виконавцями можливості для творчого пошуку. Унікальний сценічний досвід і репертуар Іри Маланюк буде сприяти розвитку концертно–педагогічної практики і спонукати до подальших наукових досліджень вокального мистецтва.