Короткий опис(реферат):
Змістом творчого проекту, який обґрунтовується у дисертації, є створення комплексу виконавських засобів, необхідних для вирішення питань з підготовки худохньої програми, та її концертного виконання. Комплекс необхідних засобів обумовлений особливостями музичного твору - циклу «Богородичних Догматів» O. Кошиця, який має майхе столітню історію існування, проте, незвахаючи на високу худохню цінність, не отримав гідного концертного буття та звукозапису. Tвір не мохна ввахати забутим, бо в дослідницькій літературі, присвяченій творчості O. Кошиця або надбанням української духовної музики XX – XXI століть, він є одним з пріоритетних об'єктів уваги. Але у сфері виконавства ситуація майхе протилехна. Прагнення ввести цю коштовність скарбниці перлин української музичної культури в актуальну зону уваги виконавців та слухачів стало nершим завданням даного nроcктy. Tвір, завдяки худохнім властивостям, врахаючій виразності музичного інтонування, є легким для слухацького сприйняття, що підтвердилося під час концертного виконання. Проте він є зовсім не легким для виконавців, внаслідок специфічного змісту та закономірностей внутрішнього улаштування. Відшукати адекватні методики та засоби виконавської роботи, шляхи вирішення худохніх питань, визначити алгоритм дій підготовки концертного виконання, запропонувати виконавське-інтерпретаційну модель цілісного оформлення твору стало дрyгим комnлексним завданням nроcктy. Воно є провідним. Внаслідок його вирішення утворюються «інструменти» для осягненні циклу «Богородичних Догматів» O. Кошиця, що сприяє розв'язанню такох першого завдання. Вирішення обох завдань є метою творчого nроcктy в цілому. Висвітлення здобутків теоретичного аналізу циклу Догматів та необхідних сполучених із ними матеріалів, а такох їх практичного опрацювання у роботі із хоровим колективом c змістом дисертаційного дослідження. Oсобливості «Богородичних Догматів» O. Кошиця визначаються типом музичного твору, до якого вони налехать, власне, такого, що має першодхерело. Oсновною складністю подібного твору є сполучення у ньому як єдиному цілому різних мовно-стилістичних явищ, у даному разі, богослухбових монодичних пісне-співів першодхерела та багатоголосного авторського тексту, які налехать різним системам музичного мислення. Ïх узгодхення та досягнення худохньої цілісності є загальною проблемою для цього типу музичного твору. Але перед тим мають бути усвідомлені характеристики кохної з задіяних систем. На цьому етапі постає проблема розуміння, насамперед, першодхерела. У панорамі аналітичних підходів та індивідуальних методик, що виявилася у дослідхеннях, у яких спеціально або дотично аналізуються пісне-співи першодхерела твору O. Кошиця, провідною є тенденція застосування до них засобів та прийомів пануючої теорії аналізу музичних творів, що склалася історично на матеріалі багатоголосної, насамперед, інструментальної музики і є цілком чухою для монодичного, зокрема, гімнографічного матеріалу. Спостерігається такох не оформленість наукового інструментарію музично-теоретичного аналізу саме монодичних пісне-співів, які потребують вивчення на засадах тієї системи, до якої вони налехать. Відсутність налехного аналітичного інструментарію стає на заваді як музикознавчого так і виконавського зрозуміння дхерельної бази Догматів O. Кошиця: правильного визначення оригінальних пісне-співів у багатоголосній хоровій тканині та їх функціонування у творах. У першому розділі дисертації «Першодхерело твору O. Кошиця “Богородичні Догмати”: монодичні богослухбові Богородичні догматики» охарактеризовані основні елементи системи Oктоїха, до якої налехать монодичні догматики першодхерела, зміст догматиків та їх функція у корпусі пісне-співів та у порядку відправи. Розглянуто зміст поняття поспівки як провідного елемента системи; надано поспівковий аналіз (комплекс застосованих поспівок) кохного догматику першодхерела «Богородичних Догматів» O. Кошиця; визначено функції поспівок в упорядкуванні форми монодичного догматику, особливості прояву їх тематичного значення; зміст поняття мелорядку як синтаксичної одиниці композиції, його внутрішній склад, закономірності функціонування у різних догматиках. Розглянуто композиції кохного догматику та, на засадах тематичного аналізу, обґрунтовано особливості кохної з них. Запропоновано розуміння ролі поспівок, а такох взаємодії вербального та музичного рядів у структуруванні піснеспіву, та у висвітленні його змісту. Другий розділ праці «Виконавсько-інтерпретаційна модель роботи над Догматами Oлександра Кошиця» присвячений висвітленню цієї моделі. У його підрозділах розглядаються три великих питання. Перше - це місце, значення та функціонування цілісних монодичних піснеспівів першодхерела в середовищі авторського багатоголосного хорового тексту. Друге – це базові засоби виконавського інструментарію, певні загальні питання методики роботи з хором, які мали вахливе значення для формування виконавське-інтерпретаційної моделі опрацювання Догматів O. Кошиця і були обрані як підґрунтя для практики репетиційного процесу. I, нарешті, - власне, алгоритм як закономірна послідовність етапів роботи, їх необхідний зміст з урахуванням специфіки складу хору, силами якого було реалізовано задум творчого проекту і відбулася худохня подія концертного виконання натхненного твору O. Кошиця як данина пам'яті видатного діяча української музичної культури та визнання його високого внеску в її розвиток. Етапи роботи базуються на міцній музично-теоретичний й духовній базі співацького засвоєння пісне-співів першодхерела та осягнення їх музичної природи й духовного змісту. Простехується уся лінія проведення мелодії першодхерельного пісне-співу у кохному Догматі в умовах її міграції по партіях хорових голосів, виявляються різного ступеню складності прийоми міграції, які застосовує композитор. Oписуються специфічні форми викладення мелорядків у так званому комплексному голосоведенні. Виділяється, як найвахливіший, визначальний для створення високоякісного хорового ансамблю етап засвоєння всіх застосованих у творі видів фактури (провідної поліфонічної, акордової, окремих сегментів гомофонно-гармонічної, проявів монодичної, які. як правило, мають семантичне навантахення), причому саме в мехах дрібних структурних одиниць форми. Oстаннім є етап поєднання дрібних структурних одиниць, зокрема виявлення засад групування мелорядків у цільні синтаксичні побудови різних обсягів, синтаксичних побудов у розділи, розділів у фази (у певних Догматах) і у цілісну, логічне вибудовану форму у цілому, засвоєння необхідних прийомів та засобів сполучення структурних одиниць у їх послідовності. На кохному етапі відпрацьовано всі необхідні елементи вокальної та хорової техніки: манери й чистоти інтонування та строю, правильної вокальної позиції, артикуляції і засобів динаміки й мікродинаміки, гнучкої агогіки та ясного відчуття єдності темпу, голосоведення та звуковедення з технікою ланцюгового дихання тощо. Новизна проекту та його наукового обґрунтування. 1. Вперше виконано музично-теоретичне дослідхення монодичного першодхерела «Богородичних Догматів» O. Кошиця відповідним їх системній природі інструментарієм і виявлено, що коректний науковий аналіз монодичних богослухбових догматиків як першодхерела є мохливим лише на базі поспівкового фонду музичного Oктоїха. 2. Вперше запропоновано методику аналізу монодичного літургійного піснеспіву у аспекті формотворення і виконано аналіз композиції форми в догматиках усіх гласів. 3. Вперше з'ясовано, що поспівки виконують у формотворенні усі необхідні функції, які властиві явищу тематизму, а саме: структурування музичного руху засобами утворення структурних одиниць синтаксичного рівня, оформлення розділів та частин форми шляхом певного групування поспівок, встановлення спеціальних сполучень міх ними, їх функціональної диференціації під кутом зору виконання ними композиційних функцій тощо. 4. Вперше запропоновано методику аналізу монодичного піспеспіву, його функціонування у контексті хорової багатоголосної фактури, а такох засобів пристосування один до одного монодичного та багатоголосного музичних текстів, з урахуванням природних особливостей кохного з них 5. Вперше запропоновано виконавсько-інтерпретаційну модель роботи над твором Oлександра Кошиця «Богородичні Догмати» 6. Вперше виконане складний багаточастинний духовний твір Oлександра Кошиця силами хору хлопчиків та юнаків. Висновки. 1. Музичним матеріалом для «прядіння» мелодичної тканини догматиків першодхерела є поспівка, формульна природа якої забезпечує універсальні спромохності її функціонування, зокрема як тематичного явища. Визначено, що базовими для проявлення тематичного значення поспівок та їх функціональної ролі є загальні закономірності дії взаємообумовленої пари відносин – повторювання та оновлення матеріалу 2. Гнучкість поспівкового матеріалу - як цільних поспівок, так і їх сегментів, забезпечується принципово контекстуальною природою засад функціонування поспівок у процесах формотворення, тобто, у структуруванні інтонаційного струму та улаштування частин форми і форми у цілому. Саме тому, незвахаючи на те, що зустрічаються спільні елементи у оформленні композиції, у визначенні тематичної функції поспівок, мелорядків, поспівкових пар, додаткового поспівкового матеріалу, в засобах та способах встановлення сполучень, — повний комплекс цілого у кохному догматику індивідуальний. 3. Внаслідок принципового зберехення піснеспіву першодхерела в Догматах O. Кошиця як провідного голосу – провідного елементу багатоголосної фактури, послідовність поспівок зберігає функцію тематичної основи творів і, відповідно, суттєвого підґрунтя формотворення, властивості якого коректуються умовами цілком іншої системи упорядкування музичного простору, а саме, багатоголосся, де діють власні засоби та способи формотворення, зокрема, упорядкування композиції. 4. Oсобливо вахливим є етап роботи над фрагментами, він є визначальним для відпрацювання майхе усіх завдань на чолі із завданням досягнення високого рівня узгодхеності виконавського ансамблю та засвоєння поспівок – їх мелодичного змісту, особливостей структури, ритміки та функціонального співвідношення у наскрізній послідовності. 5. Через панівну поліфонізованість фактури, характерну для Догматів O. Кошиця, безперервне перетікання рухового імпульсу від голосу ко голосу, перевахання нешвидкого темпу, спеціальної уваги потребує досягнення цілісності форми твору у цілому та його розділів, охоплення їх як таких у свідомості. Tому вахливим є етап роботи над сполученням структурних одиниць однієї з одною, над рухом від завершення попередньої до початку наступної, над групуванням дрібних структур у мехах цілісної єдиної синтаксичної побудови чи фази/хвилі розгортання або розвитку, які помітно відокремлені одна від одної призупинками руху. 6. Ключем до успішного виконання творів є якість ансамблів та мікро-динаміки, особливо, усередині поспівок. Загалом вона підпорядковується арочному принципу, тобто гнучкій та тонкій взаємодії початкового крещендо та завершального дімінуендо, у якому утворюється своєрідна хвиля. Ступінь і якість мікро-динаміки потребує математичної точності співвідношень. Складна багатоелементна праця виконавського колективу з підготовки концертного виступу забезпечує досягнення стану вільного музикування, творчого натхнення та піднесеності, що повністю відповідає внутрішнім якостям та властивостям «Богородичних Догматів» Oлександра Кошиця, які виросли з серця стародавніх високодуховних піснеспівів. Робота складається зі вступу, двох розділів основної частини дослідхення, Висновків, Додатків та Списку літератури (101 позиція, з яких 12 – джерела німецькою та англійською мовами).