Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Сук, Олексія Олександрівна | |
dc.date.accessioned | 2025-07-21T11:22:38Z | |
dc.date.available | 2025-07-21T11:22:38Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Сук О. О. Новітні засоби акустичної та електроакустичної вокальної композиції. Кваліфікаційна наукова праця на здобуття ступеня доктора мистецтва за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво». Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Київ, 2024. 100 с. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/804 | |
dc.description.abstract | Мета наукового обґрунтування творчого мистецького проєкту полягає у вивченні сучасних інноваційних вокальних прийомів і принципів їх застосування у контексті створення, виконання і дослідження акустичної та електроакустичної музичної композиції, а також у виявленні особливостей їх використання композиторами різних шкіл і напрямів від початку ХХ століття до наших днів. Безпосередня мета й творче завдання мистецького проєкту – продемонструвати шляхи пошуку та втілення експериментальних звучань у знаходженні вдалих художньо-мистецьких, структурно-композиційних і музично-технологічних рішень на прикладі авторського циклу для голосу, віолончелі, симфонічного оркестру та електроніки «Poëtae minores» за поезіями Віктора Рекала. Перший розділ присвячений історичним особливостям виникнення новітніх технік у вокальній композиції, а саме висвітлено основні чинники появи нових вокальних прийомів починаючи від початку ХХ століття, на прикладах композиторів та виконавців, що зробили значний внесок у розвиток сучасної акустичної та електроакустичної вокальної музики. Наведено класифікації новітніх вокальних засобів кінця ХХ - початку ХХІ століть та розглянуто специфіку нотування, що виникла у зв’язку з розвитком і збагаченням арсеналу вокально-виконавських прийомів. У другому розділі прослідковано ґенезу електроакустичної музики, що зумовлена розвитком нових технологій у ХХ столітті у контексті загальної індустріалізації. Це спонукнуло до появи електронних приладів, використання, зокрема, магнітної плівки та інших винаходів і, як наслідок, зміни тембральних характеристик у музиці. Окреслено основні етапи розвитку музичних напрямків, що виникали під час удосконалення комп’ютерних технологій і наукових досягнень в різні періоди минулого століття і дотепер. Поетапно представлені тенденції та напрямки, що виникали у світових школах електроакустичної музики, а також видатні постаті, що були їх засновниками. Третій розділ включає деякі аспекти сучасних вокальних технік, де описані розповсюджені на теперішній час вокальні прийоми в контексті їх експериментального використання в музичній композиції. Також проведений аналітичний розбір вокальних творів провідного італійського композитора Лучано Беріо, легендарної виконавиці та композиторки вірменського походження Кеті Берберіан, визначного американського композитора- акціоніста Джона Кейджа та сучасного українського композитора Адріана Мокану в аспекті розгляду музичної форми та фактури, що зумовлені специфічними вокальними засобами та текстової інтерпретації. У четвертому розділі розглянуто електроакустичну вокальну творчість італійського композитора Луїджі Ноно, сучасної української композиторки Алли Загайкевич та здійснено аналітичний розгляд авторського творчого мистецького проєкту Олексії Сук – вокально-симфонічного циклу за поезіями відомого українського віолончеліста Віктора Рекала «Poëtae minores» для голосу, віолончелі, симфонічного оркестру та електроніки, де опрацьовані та представлені основні тенденції роботи з новітніми акустичними та електроакустичними засобами в сучасній вокальній музиці. Творчий мистецький проєкт включає нотний запис вокальної партії з використанням пасажів інструментального характеру, інструментальні штрихові прийоми, незвичні тембральні фарби – спів фальцетом, без вібрато, шепотіння, мануальний спів закритим ротом та інші прийоми й техніки, прописані відповідно до сучасних способів нотації, та введення у використання авторських нотних виконавських позначок. Фіксована електронна партія побудована на об’єднанні звучання додатково записаних як вокальних, так і інструментальних (зокрема, віолончельного) тембрів та гармонічних звучань, оброблених за допомогою музичних програм у техніках конволюції, грануляції та багатьох інших видів звукового синтезу. Також партія електроніки містить в собі окрему паралельну лінію сонорів, що можуть бути як на основі індивідуально записаних інструментальних елементів, так і звуках не музично- інструментального походження. Композиційно-драматургічна ідея багаточастинного вокально- симфонічного твору полягає в об’єднанні різних тембрових характеристик вокального, віолончельного, оркестрового та електронного звучань в єдине ціле та різноманітні «ансамблеві» поєднання (такі як вокал з електронною партією, вокал з віолончеллю та електронікою, віолончель з електронною партією, мідний оркестр з електронікою та інші), зокрема з фактурним взаємопроникненням, – для музичного втілення образної характеристики поетичного тексту. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | музична композиція | uk_UA |
dc.subject | електроакустична музика | uk_UA |
dc.subject | сучасне виконавське мистецтво | uk_UA |
dc.subject | вокальні техніки | uk_UA |
dc.subject | звуковий синтез | uk_UA |
dc.subject | експериментальні вокальні прийоми | uk_UA |
dc.subject | тембральні характеристик | uk_UA |
dc.title | Новітні засоби акустичної та електроакустичної вокальної композиції | uk_UA |
dc.type | Dissertation | uk_UA |
dc.identifier.udc | 784:[781.1:780.653.1]:78.09(043.2) |