Жанр комедії положень у режисерській інтерпретації опери Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина»

Abstract

У науковому обґрунтуванні розглянутий феномен переосмислення твору-оригіналу Дж. Россіні «Шовкова драбина», визначеного композитором як opera-farsa, в комедію положень за режисерським прочитанням автором дослідження. «Дайте мені рахунок з чистки, і я покладу його на музику.» Цей крилатий вислів Джоаккіно Россіні набуває особливого змісту у сучасному перетворенні оперного мистецтва. Його комерціалізація трансформує музичні постановки, адаптуючи їх до розуміння суспільства, вихованого удосконаленням цифрових технологій. Зростання інформаційних потоків надає можливості для спілкування різних народів та взаємопроникнення в особливості їх культурних надбань. Діалог таких глобальних масштабів перетворюється у «полілог», а музичне мистецтво – на мистецький продукт. Гедоністичні засади європейського менталітету певним чином впливають на оперний театр – постає проблема актуалізації музичних вистав сучасними художньо-виражальними засобами, не втрачаючи при цьому художньо-естетичної цінності авторського твору. Особливість одноактних комічних опер у щільності подій, що вміщені у невелике за часом тривалості видовище. Разом з цим, вони відповідають естетичним та високохудожнім критеріям жанру: є приємною розвагою, а не блазнюванням чи непристойністю; містять повчальний аспект у музично-театралізованому жарті. Мета дослідження – виявити концепт переосмислення opera-farsa Дж. Россіні «Шовкова драбина» в комедію положень з урахуванням зміни локацій. У першому розділі «Опера Джоаккіно Россіні «Шовкова драбина» крізь призму сучасних наукових досліджень» на підставі системно- аналітичного, ретроспективного, компаративного, біографічного, музикознавчого (жанрового, стилістичного), театрознавчого (інтерпретаційного), порівняльного методів дослідження розглянуто прототипи персонажів лібрето опери, проаналізовано його драматургічне підґрунтя, жанрово-стильові особливості музичної драматургії, знакові сценічні втілення твору. При розгляді прототипів персонажів лібрето опери ’ясовано їх метаморфози в контексті різних історичних епох, а саме: визначено амплуа акторів у початкових формах комічного жанру стародавнього світу, їх видозміни в комедії дель арте доби середньовіччя з окресленням функціонального призначення персонажів, їх переосмислення у французькій традиції XVII – XVIII століть. Аналіз драматургічного підґрунтя опери дозволив визначити жанрово-стильові видозміни його еволюційного розвитку, а саме: окреслення особливостей комічної п’єси Ж. Л. Брусса-Дефошере «Таємний (секретний) шлюб» в контексті соціокульурного життя XVIII століття, видозміни п’єси в лібрето Е. де Планара до опери А. Гаво «Шовкова драбина» у 1808 році та метаморфози цього поетичного тексту Дж. Фоппою до опери Дж. Россіні «Шовкова драбина» у 1812 році. Аналіз музичної драматургії опери Россіні дозволив визначити її композиторський задум як opera-farsa з характерними ознаками його індивідуального стилю, що полягають у іскрометності, життєрадісності, динамічній бурхливості, мелодичній витонченості. На думку автора наукового обґрунтування, опері Дж. Россіні «Шовкова драбина» притаманна дуалістичність, виражена в одночасному прояві ознак farsa і buffa, що вимагає поєднання режисерських прийомів у втіленні цієї подвійної жанрової спрямованості. Аналіз знакових сценічних утілень дозволив прослідкувати особливості сценічних прочитань опери за часів її написання та у період з 1980-х по 2020-ті роки з виявленням режисерських підходів в контексті різних естетичних уподобань. У другому розділі «Квінтесенція режисерського задуму оперної вистави Дж. Россіні «Шовкова драбина» в контексті зміни локацій» на підставі структурно-функціонального, комплексного мистецтвознавчого (жанрового, стилістичного, інтерпретаційного), експериментально- модельованого методів дослідження творчою аспіранткою розроблено концепцію авторського задуму вистави з окресленням режисерського переосмислення жанрової основи твору, сценографічного вирішення та специфіки мізансценування у зміні локацій показу. Згідно із задумом творчої аспірантки opera-farsa Дж. Россіні «Шовкова драбина» режисерські переосмислена в комедію положень із історично-достовірним відображенням подій початку XIX століття у стилі «ампір», притримуючись основних аспектів композиторського задуму твору. Враховуючи особливості італійської та української орфоепії в оперному співі, автор дослідження як режисер максимально наблизила арії та речитативи українського перекладу до композиторських акцентів музичної драматургії твору. Художній образ вистави у її сценографічному вирішенні зазнав видозмін, оскільки спочатку розроблявся для втілення у традиційній локації стаціонарної сцени оперної студії як учбового музичного театру. Пізніше, за рішенням кафедри, була змінена локація постановки вистави на концертний зал, що спонукало автора дослідження як режисера-постановника переосмислити пластично-просторовий образ вистави в контексті її концертно-сценічного формату, а згодом знову адаптувати оперний твір до традиційного сценічного простору. Тому первісний задум у вигляді

розгорнутого виразно-зображального образу вистави із застосуванням декораційно-сценографічних компонент, розрахований на сцену оперної студії, зазнав подвійних видозмін. Локація концертного залу вимагала його трансформації на умовно-символічний у вигляді великого серця, до якого веде шовкова драбина. Час від часу означений символ кохання трансформують штори, за якими впродовж сценічної дії ховаються різні персонажі з певними намірами. Традиційна локація суттєво не змінила образ вистави, додавши лише великий балкон на задньому плані. За своєю структурою композиційна побудова вистави передбачає одноактний твір, який складається з 17 картин. Режисер-постановник дотримується композиційного задуму оригіналу, зберігаючи його автентичність. Розробка мізансцен в контексті композиційно-архітектонічного задуму вистави відповідає характерним ознакам його складових, а саме: інтродукції, з окресленням часу і місця дії та презентацією головних героїв; зав’язки із проявами перших ознак конфлікту; розвитком дії із характерними підйомами та спадами у сценічному вирішенні сюжетних колізій твору; кульмінації із синхронізацією музично-драматургічного та мізансценічного аспектів; розв’язки як ідейно-тематичного підсумку вирішення конфлікту твору. У третьому розділі «Режисерський концепт утілення оперної вистави Дж. Россіні «Шовкова драбина» з урахуванням зміни локацій» на підставі проблемного, конкретизаційного, синергетичного, комплексного мистецтвознавчого (жанрового, стилістичного, інтерпретаційного) методів дослідження означено головні етапи робочого процесу в умовах зміни сценічного формату вистави, окреслено контент постановочно- репетиційного процесу, виявлено алгоритм втілення творчого мистецького проєкту. При узгодженні головних етапів побудови робочого процесу відбулась корекція режисерського задуму та порядку діяльності постановочної групи з окресленням нових завдань виконавському складу, допоміжним та технічним службам. Під час проведення постановочно- репетиційного процесу відбулась робота постановочної групи зі співаками- акторами над створенням характерних особливостей персонажів крізь призму жанрово-стильового прочитання твору, відбулося синтезування засобів художньої виразності у вокально-пластичному вирішенні ролі- образу. Алгоритм утілення оперної вистави у змінних форматах потребував складання нового плану випуску вистави для традиційної сцени та корекції окремих сцен з урахуванням нетрадиційної локації концертного залу задля здійснення прем’єрного показу та апробації практичної складової творчого мистецького проєкту на глядача та членів разової Спеціалізованої ради із його захисту. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні жанрових еволюційних видозмін прототипів персонажів опери від часів античності до початку XIX століття.

Практичне значення дослідження полягає у здійсненні авторкою наукового обґрунтування перекладу італо-англійського тексту клавіру опери українською мовою з адаптацією та узгодженням основних фонетичних та метро-ритмічних особливостей вокально-музичного контенту. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 124278, видане 29 лютого 2024 року Сімоновій Наталії Вікторівні (Наталія Сімонова-Купрієнко) за Літературний письмовий твір «Переклад опери Джоаккіно Россіні на лібрето Джузеппе-Марії Фоппи “Шовкова драбина”» («Опера Дж. Россіні “Шовкова драбина”»).