Розглянуто передумови написання Ріхардом Штраусом опери «Саломея». З’ясовано її драматургічну та музикознавчу компоненти. Досліджено знакові сценічні втілення твору у ХХ столітті в естетиці модерну та постмодерну. Визначено перспективні режисерські підходи в тогочасних соціокультурних реаліях. Проаналізовано пошуки нової моделі сценічних інтерпретацій опери в умовах метамодерну. Запропоновано власне концептуальне бачення магістранта на підґрунті сучасних досягнень оперної режисури. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні нового синтезу засобів виразності в умовах метамодерну із тяжінням до синкретизму при втіленні оперних вистав. Практичне значення дослідження полягає у можливість застосування результатів у сучасній театральній практиці при трактуваннях опери «Саломея» в нових соціокультурних реалія; у викладацькій діяльності при підготовці режисерів музичного театру в аспекті втілення модерністських опер в умовах сьогодення; у наукових розвідках обраної тематики на міжгалузево-інтегративному рівні.