Репозитарій
Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського

"Les Sauvages" Ж.-Ф. Рамо: маркетинговий хід чи вправа з музичної характерології?

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Сухленко, Юрій Сергійович
dc.date.accessioned 2025-05-30T10:18:27Z
dc.date.available 2025-05-30T10:18:27Z
dc.date.issued 2024-11-28
dc.identifier.issn 2522-4190
dc.identifier.uri http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/744
dc.description.abstract Актуальність теми пропонованої наукової розвідки полягає у пошуку нових ракурсів осмислення явища програмності у творчості французьких композиторів-клавесиністів першої третини ХVIII століття. На матеріалі однієї з найпопулярніших мініатюр Ж.-Ф. Рамо «Les Sauvages» / «Дикуни», яка увійшла до П’ятої сюїти зі збірки Nouvelles Suites de Pièces de Clavecin і була опублікована у 1728 році, розглянута прагматика вибору назви у зв’язку із обумовленими вербальною програмою принципами залучення до художнього тексту тогочасних музичних ідіом, для відтворення екзотичного образу. Застосований комплексний методологічний підхід, що включає історико-контекстуальний, біографічний, компаративістський, жанрово-стилістичний, виконавський методи аналізу, дозволяє з’ясувати особливості реагування салонних музикантів Парижу на зразки позаєвропейської культури, яку репрезентувала делегація північноамериканських індіанців, що завітала до Парижу у 1725 році. Реальна зустріч з тубільцями викликала зацікавлення і широкий резонанс, активізуючи спостереження над самобутніми особливими проявами людської природи. Колоритні образи «прибульців» не могли залишитися без уваги у композиторів та нотних видавців, які назвами музичних творів, що викликали асоціації з «виразними» портретами чужинців, підвищували попит на власну музичну продукцію. Музична мініатюра Ж. -Ф. Рамо розглянута у статті як симптом формування у музиці концепції «наївної», не зіпсованої законами соціуму «природної людини», яка у подальшому потрапить у фокус уваги і лібретиста «Галантних Індій» (1735), і відомих літераторів доби Просвітництва, в тому числі Вольтера, чия повість «Простодушний» (1767) представила пригоди індіанця з племені гуронів, який опинився у тогочасній Франції. Водночас доведено, що композитор певною мірою наслідував попередні спроби відтворення на музичній сцені уявних образів з американського континенту. Проведене дослідження відкриває перспективи для подальшого осмислення природи програмності у мистецтві французьких клавесиністів, окреслює специфіку музичного відтворення «характерів», над якими розмірковували у паризьких салонах uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject індіанці uk_UA
dc.subject характеризація uk_UA
dc.subject музичний маркетинг uk_UA
dc.subject французькі клавесиністи uk_UA
dc.subject доба Бароко uk_UA
dc.subject творчість Ж.-Ф. Рамо uk_UA
dc.title "Les Sauvages" Ж.-Ф. Рамо: маркетинговий хід чи вправа з музичної характерології? uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.identifier.doi 10.31318/2522-4190.2024.141.319216
dc.identifier.udc 78.071.1Рамо:78.083(44)(045)


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу