Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Сухленко, Юрій Сергійович | |
dc.date.accessioned | 2025-05-30T10:18:27Z | |
dc.date.available | 2025-05-30T10:18:27Z | |
dc.date.issued | 2024-11-28 | |
dc.identifier.issn | 2522-4190 | |
dc.identifier.uri | http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/744 | |
dc.description.abstract | Актуальність теми пропонованої наукової розвідки полягає у пошуку нових ракурсів осмислення явища програмності у творчості французьких композиторів-клавесиністів першої третини ХVIII століття. На матеріалі однієї з найпопулярніших мініатюр Ж.-Ф. Рамо «Les Sauvages» / «Дикуни», яка увійшла до П’ятої сюїти зі збірки Nouvelles Suites de Pièces de Clavecin і була опублікована у 1728 році, розглянута прагматика вибору назви у зв’язку із обумовленими вербальною програмою принципами залучення до художнього тексту тогочасних музичних ідіом, для відтворення екзотичного образу. Застосований комплексний методологічний підхід, що включає історико-контекстуальний, біографічний, компаративістський, жанрово-стилістичний, виконавський методи аналізу, дозволяє з’ясувати особливості реагування салонних музикантів Парижу на зразки позаєвропейської культури, яку репрезентувала делегація північноамериканських індіанців, що завітала до Парижу у 1725 році. Реальна зустріч з тубільцями викликала зацікавлення і широкий резонанс, активізуючи спостереження над самобутніми особливими проявами людської природи. Колоритні образи «прибульців» не могли залишитися без уваги у композиторів та нотних видавців, які назвами музичних творів, що викликали асоціації з «виразними» портретами чужинців, підвищували попит на власну музичну продукцію. Музична мініатюра Ж. -Ф. Рамо розглянута у статті як симптом формування у музиці концепції «наївної», не зіпсованої законами соціуму «природної людини», яка у подальшому потрапить у фокус уваги і лібретиста «Галантних Індій» (1735), і відомих літераторів доби Просвітництва, в тому числі Вольтера, чия повість «Простодушний» (1767) представила пригоди індіанця з племені гуронів, який опинився у тогочасній Франції. Водночас доведено, що композитор певною мірою наслідував попередні спроби відтворення на музичній сцені уявних образів з американського континенту. Проведене дослідження відкриває перспективи для подальшого осмислення природи програмності у мистецтві французьких клавесиністів, окреслює специфіку музичного відтворення «характерів», над якими розмірковували у паризьких салонах | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | індіанці | uk_UA |
dc.subject | характеризація | uk_UA |
dc.subject | музичний маркетинг | uk_UA |
dc.subject | французькі клавесиністи | uk_UA |
dc.subject | доба Бароко | uk_UA |
dc.subject | творчість Ж.-Ф. Рамо | uk_UA |
dc.title | "Les Sauvages" Ж.-Ф. Рамо: маркетинговий хід чи вправа з музичної характерології? | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.identifier.doi | 10.31318/2522-4190.2024.141.319216 | |
dc.identifier.udc | 78.071.1Рамо:78.083(44)(045) |