Короткий опис(реферат):
Розглянуто становлення драматичного начала у Сонаті для віолончелі і фортепіано Івана Карабиця (1968). З’ясовано особливість проявів драматичного начала у жанрі сонати у другій половині ХХ століття. Виявлено зв’язок задуму твору з творчою аурою Бориса Лятошинського — вчителя Івана Федоровича. Розшифровано програмні підтексти музики, які лягли в основу розгортання концепції твору. Проаналізовано становлення основних образів твору та динаміку їх розвитку. З’ясовано сутність конфлікту музичної драматургії сонати. Прослідковано логіку розгортання музичних подій у творі. Акцентовано значимість тембрової семантики для становлення драматичного начала. Розглянуто жанрову, стильову, стилістичну специфіку музичного матеріалу.
