Стаття присвячена осмисленню енциклопедичного довідника «Виконавське музикознавство» з точки зору
його практичної спрямованості на інтелектуалізацію музичної педагогіки. Довідник відображає сучасний стан
речей, тенденції, досягнення та проблемні питання в українській музикознавчій науці на межі ХХ–ХХI століть.
Акцентується увага на його ролі у формуванні та розвитку нового дослідницького напряму «Виконавське музикознавство». Вихід цієї роботи є якісним показником зрілості та визнання цієї галузі знання в мистецтвознавстві. Енциклопедичний довідник не лише систематизує накопичений доробок в єдину наукову систему, але й
створює міцний фундамент для подальших досліджень, підвищуючи інтелектуальний рівень музичної педагогіки
та виконавства.
Структурно-аналітичне представлення нової понятійної термінології, концепцій та методологій у довіднику
сприяє їх впровадженню в практичну діяльність. Водночас, це дозволяє виявити, так би мовити, молекулярні зміни, які переживає українське музикознавство. Довідник відображає ключові внутрішні процеси, реформації та
тенденції розвитку, що визначають сучасний музикознавчий ландшафт українського виконавського мистецтва.
Автором систематизовано та представлено надзвичайно широку панораму сучасної музичної культури
України, висвітленої в наукових дослідженнях, з особливою увагою до академічного виконавського мистецтва у
всіх його основних різновидах та формах. У цьому контексті підкреслюється велике культурологічне значення
опублікованого посібника М. Давидова, який сприяє прискореному розвитку професійного виконавства, заснованого на міждисциплінарному підході, глибокому взаємопроникненні специфіки та тотальному взаємозапозиченні
між суміжними мистецькими сферами.
Енциклопедичний довідник «Виконавське музикознавство» виступає важливим ресурсом для викладачів та
студентів, надаючи їм доступ до комплексного аналізу прогресивних виконавських практик, інтерпретаційних
підходів та історичних контекстів стильності гри в виконавстві. Його значення для розвитку музичної освіти
важко переоцінити, адже довідник сприяє не лише збереженню та передачі знань, але й стимулює критичне
мислення та дослідницький інтерес серед нових поколінь музикознавців.
The article is dedicated to understanding the encyclopedic guide «Performing Musicology» from the perspective of
its practical focus on the intellectualization of music pedagogy. The guide reflects the current state of affairs, trends,
achievements, and problematic issues in Ukrainian musicological science at the turn of the 20th and 21st centuries.
The focus is on its role in the formation and development of the new research direction «Performing Musicology». The
publication of this work is a qualitative indicator of the maturity and recognition of this field of knowledge in art studies.
The encyclopedic guide not only systematizes the accumulated work into a unified scientific system but also creates a
strong foundation for further research and raises the intellectual level of music pedagogy and performance.
The structural and analytical presentation of new conceptual terminology, concepts, and methodologies in the guide
contributes to their implementation in practical activities. At the same time, this allows for the identification of the socalled molecular changes that Ukrainian musicology is undergoing. The guide reflects key internal processes, reforms,
and development trends that define the contemporary musicological landscape of Ukrainian performing arts.
The author has systematized and presented an exceptionally broad panorama of contemporary Ukrainian musical
culture, as illuminated in scientific research, with particular attention to academic performing arts in all its main varieties
and forms. In this context, the significant cultural value of the published manual by M. Davydov is emphasized as it
contributes to the accelerated development of professional performance based on an interdisciplinary approach, deep
interpenetration of specifics, and total mutual borrowing between related art fields. The encyclopedic guide «Performing
Musicology» serves as an important resource for professors, lecturers and students, providing them with access to a
comprehensive analysis of progressive performing practices, interpretative approaches, and historical contexts of stylistic
music performance. Its significance for the development of music education is difficult to overestimate as the guide not
only contributes to the preservation and transmission of knowledge but also stimulates critical thinking and research
interest among new generations of musicologists.
