Духовний концерт «Гласом моїм» у контексті проблеми авторської атрибуції

Abstract

Обґрунтовано актуальність проблеми авторської атрибуції творів українських композиторів другої половині ХVІІІ — початку ХІХ століття. Підкреслено важливість визначення авторства як одного з актуальних завдань сучасної музичної україністики, актуальність якого визначається не лише науковою складовою, зокрема потребою глибшого розуміння перебігу стильових процесів, які відбувалися в тогочасному мистецтві, а й практичним значенням результатів досліджень такого спрямування, оскільки вони безпосередньо пов’язані з виконавством. Проакцентовано необхідність роботи з уточнення авторської належності опусів в умовах сьогодення, коли, на жаль, маємо багато випадків виконання творів під чужими іменами внаслідок звернення виконавців до неякісних нотних джерел, в яких авторство творів подано помилково. Показано, що сучасним дослідникам доводиться стикатися з подвійним і навіть потрійним авторством, тобто із суперечливою авторською атрибуцією в різних джерелах, а також з іншими випадками, коли виникає потреба в уточненні авторської належності твору. Узагальнено досягнення сучасних українських музикознавців, які працюють у відповідному напрямку, намагаючись повертати загублені та помилково атрибутовані твори до спадщин їхніх справжніх творців. Виявлено різні підходи до вирішення поставленої мети. Визначено основні обставини функціонування української музичної культури та її особливості, що спричинили виникнення масштабної проблеми авторської атрибуції стосовно творчої спадщини епохи Класицизму. Підкреслено роль Києво-Могилянської та духовної академій у збереженні української музичної спадщини. Здійснено джерелознавче та порівняльне текстологічне дослідження духовного концерту «Гласом моїм», який у різних джерелах має різну авторську атрибуцію — Артемію Веделю, Степану Дегтярьову та Льву Гурільову. Проаналізовано наявні друковані редакції та рукописний список концерту з бібліотеки Київської духовної академії, що зберігається у ВБЗІК НБУ ім. В. Вернадського. Виокремлено елементи музичної мови й музичного мовлення, які можуть свідчити проти авторства Артемія Веделя, а також ті, що, навпаки, свідчать на його користь. Висловлено гіпотезу стосовно авторства твору та констатовано, що для остаточного висновку наразі не вистачає нотних матеріалів, передусім двох нотних текстів, атрибутованих Льву Гурільову, які знаходяться в російських нотозбірнях.