Своєрідність музично-педагогічної реальності сьогодні проявляється у спільному існуванні різноманітних
педагогічні парадигми та підходи. З'явилися нові концепції педагогічного знання, серед
якими є такі поняття, як «синергетична педагогіка» та «синергетичний підхід». Водночас синергетика
розглядається як перспективний спосіб освоєння нелінійної ситуації, що допомагає в умовах нестабільності
соціального розвитку для пошуку нових дій, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу. Екстраполяція
ці ідеї до сфери музично-педагогічної освіти дозволили зробити висновок, що в процесі
спеціальна освіта синергетичний підхід може бути реалізований через відмінності в послідовності навчання
навчального матеріалу, варіативність його змісту за складністю, спрямованістю в навчальному процесі
на творчу та проектну діяльність кожного учня. Використання дизайну як способу самоорганізації
процес пізнання допомагає компенсувати зменшення обсягу аудиторної інформації для учнів,
набути досвіду використання комунікативних навичок у різних видах навчальної діяльності. Це дозволяє кожному
учня розкрити свій творчий потенціал, засвоїти нові методи педагогічного впливу, поглиб
педагогічні знання. Таким чином, синергетика виступає як методологічна основа педагогіки мистецтва, так і використання
її засад у педагогічній сфері дає змогу осягнути загальні для всіх типів процеси
мистецтва, розпізнати в них нові смисли, зрозуміти перспективи розвитку нового
педагогічне мислення.
The peculiarity of musical and pedagogical reality today manifests itself in the joint existence of various
pedagogical paradigms and approaches. New concepts of pedagogical knowledge have appeared, among
which are such concepts as “synergetic pedagogy” and “synergetic approach”. At the same time, synergetics
is considered as a promising way to master a non-linear situation, which helps in the conditions of unstable
social development to find new actions aimed at improving the educational process. The extrapolation of
these ideas to the field of musical and pedagogical education allowed us to conclude that in the process of
special education a synergistic approach can be realized through differences in the sequence of studying
educational material, the variability of its content in its complexity, and orientation in the educational process
on the creative and projective activities of each student. The use of design as a way of self-organization of the
cognition process helps to compensate for the decrease in the volume of classroom information for students,
to gain experience in communicative skills using in different types of educational activities. This allows each
student to discover their creative potential, learn new methods of pedagogical influence, and master deep
pedagogical knowledge. Thus, synergetics acts as a methodological basis for the pedagogy of art, and the use
of its principles in the pedagogical field makes it possible to comprehend the processes common to all types
of art, recognize new meanings in them, and understand the prospects for the development of new
pedagogical thinking
