Виконавська інтерпретація музичного
твору є явищем індивідуального вияву художнього та драматургічного чуття артиста.
Інтерпретація вокального дуету зумовлює
потребу колективної інтерпретації у процесі творчої співпраці музикантів.
Інтерпретація музичних творів є однією з
найважливіших проблем музичного виконавства. Вона розглядається у полі об’єктивносуб’єктивних чинників стосовно глибини
виявлення художнього задуму композитора
і міри творчої свободи виконавця. Зокрема,
значна частина науковців, педагогів і виконавців наполягає на повній відповідності
виконання задуму композитора. Інша – відстоює право виконавця на творчий підхід,
мотивуючи свою позицію природою музичного мистецтва і специфікою музичного
виконавства.
Побутують думки про потребу повної
інтерпретації відповідно до творчого задуму
автора, проте в цьому випадку майже нівелюється художньо-творчий складник участі
виконавця, що позбавляє виконавський
процес емоційної забарвленості, суттєво
зменшуючи цікавість до сприйняття такої
творчості. На нашу думку, більш доцільним є залучення творчого підходу, де попри
потребу відтворення авторського задуму
залишається простір для виявлення власної художньо-виконавської індивідуальності.
Так, формування інтерпретаторських вмінь
передбачає навички вміння самостійного
свідомого тлумачення знаково-драматичної
системи музичних творів різних жанрів, стилів і напрямів.
Із аналізу наукових праць робимо висновок,
що художня інтерпретація – це процес,
який складається з таких етапів пізнання:
засвоєння продукту первинної творчості,
створення власної виконавської концепції,
репетиційної роботи, сценічно-публічного
виконання. На кожному з етапів формується музично-виконавський досвід, накопичуються знання, поглиблюється художній
тезаурус, вдосконалюються художньоінтерпретаційні вміння, здібності, особистісні якості виконавця [6].
Отже, виконавська інтерпретація вокального дуету очевидно відрізняється від інтерпретації сольного номеру. Так, при роботі
виконавців над дуетом індивідуальний
виконавський стиль потребує певної гнучкості в контексті пошуку спільної концепції
виконавської інтерпретації. Індивідуальна
виконавська інтерпретація визначається
як художнє тлумачення виконавцем авторської інформації, яке зумовлює діалектичну
єдність об’єктивного і суб’єктивного, виражене у вигляді особистісного ставлення до
твору, що виконується.
При інтерпретації вокального дуету виникає потреба в побудові концепції колективної
художньо-виконавської інтерпретації. Так,
визначимо систему концертмейстер – учасник дуету 1 – учасник дуету 2. При роботі
над твором від учасників дуету вимагається не лише максимальне проникнення
в образну систему свого героя та відтворення сюжетної драматургії свого персонажу. У такому випадку виникає потреба в
розумінні сутності драматургії персонажа
партнера, чому сприяє орієнтація на знання музичного матеріалу всього номеру, а
не зосередження уваги суто на своїй партії.
Лише емфатичне відчуття одне одного
стане фактором на шляху пошуків колективної художньо концепції такого твору.
Проте не лише музичний складник є чинником колективної інтерпретації. У цьому
випадку не останнє місце займає і акторське
відчуття учасниками дуету одне одного.
Тоді інтерпретація стає колективно-образним тлумаченням виконавцями об’єктивної
композиторської інформації, що характеризується рисами ідеально-уявного спільного
бачення предмета трактування. Щодо відмінностей в інтерпретації вокальних дуетів
світової та української класики, то, на нашу
думку, такі суттєві відмінності відсутні,
адже особливості цього процесу цілком співпадають із класичними канонами виконавської інтерпретаці
Performing interpretation of a musical work is a phenomenon of individual expression of artistic and dramatic sense of the artist. Interpretation of the vocal duo, in turn, determines the need for collective interpretation in the process of creative cooperation of musicians.
Interpretation of musical works is one of the most important problems of musical performance. It is considered in the field of objectivesubjective factors regarding the depth of revealing the artistic idea of the composer and the degree of creative freedom of the performer. In particular, a significant number of scholars, educators and performers insist on full compliance with the composer’s plan. Another – defends the performer’s right to be creative, motivating his position by the nature of musical art and the specifics of musical performance.
There are opinions about the need for full interpretation in accordance with the author’s creative idea, but in this case the artistic component of the performer’s participation is almost leveled, which deprives the performance process of emotional coloring, significantly reducing interest in the perception of such work. In our opinion, it is more expedient to involve a creative approach, where, despite the need to reproduce the author's idea, there is still room to reveal one’s own artistic and performing individuality. Thus, the formation of interpretive skills involves the skills of independent conscious interpretation of the sign-dramatic system of musical works of different genres, styles and directions.
From the analysis of scientific works we conclude that artistic interpretation is a process that consists of the following stages of cognition: mastering the product of primary creativity, creating your own performance concept, rehearsal work, stage and public performance. At each stage, the musical-performing experience is formed, knowledge is accumulated, the artistic thesaurus is deepened, artistic-interpretive skills, abilities, personal qualities of the performer are improved [6].
Thus, the performing interpretation of the vocal duo is obviously different from the interpretation of the solo number. Thus, when working on a duet, the individual performance style requires some flexibility in the context of finding a common concept of performance interpretation. Thus, the individual performer’s interpretation is defined as – the artist’s artistic interpretation of the author’s information, which determines the dialectical unity of objective and subjective, expressed in the form of a personal attitude to the work being performed. In turn, when interpreting a vocal duo, there is a need to build a concept of collective artistic and performing interpretation. So, define the following system accompanist – member of the duo 1 – member of the duo 2. When working on the work from the members of the duo is required not only maximum penetration into the image system of his character and reproduction of the plot drama of his character. In this case, there is a need to understand the essence of the drama of the character of the partner, which contributes to the focus on knowledge of the musical material of the whole number, rather than focusing purely on his part. Only the emphatic feeling of each other will be a factor in the search for a collective artistic concept of the work. However, not only the musical component is a factor of collective interpretation. In this case, not the last place is occupied by the acting feeling of the members of the duo each other. Interpretation then becomes a collective-image interpretation by performers of objective composer’s information, which is characterized by the features of an ideal-imaginary common vision of the subject of interpretation. Regarding the differences in the interpretation of vocal duets of world and Ukrainian classics, in our opinion there are no such significant differences, because the features of this process completely coincide with the classical canons of performing interpretation.
