Здійснене дослідження особових текстів діячів українського вокального мистецтва 1950-х— 1970-х років є спробою розглянути культурно-історичний процес з погляду мети, потреб і завдань сучасної культурологічної і мистецтвознавчої науки, що реалізується через особливості самопізнання та професійної реалізації Б. Гмирі, Б. Гнидя, Л. Лобанової, Є. Мірошниченко, К. Огнєвого та К. Радченко. Ці джерела звільняють від схематизму зображення знакових діячів культури, чим допомагають сучасному досліднику глибше проникнути в духовний та культурно-історичний контекст життєвих етапів, зрозуміти мотивацію тих або інших вчинків, уточнити індивідуальні характеристики митця відчуженого часу, його ролі в контексті розвитку культури. Вивчення особових текстів групи митців, які творили у той же час та у тому ж творчому колективі — Київській опері, уможливлює створення загальної картини творчого процесу у провідному оперному колективі країни того часу, розуміння ролі їхньої творчості в контексті розвитку українського вокального мистецтва. Також проникнення в етапи їхнього життєвого шляху та творчого становлення виявляє сукупність індивідуальних рис як ознаки певного творчого середовища. Вивчаючи творчість провідних співаків Київської опери 1950-х— 1970-х років, часто важко зрозуміти: чи час формує митця, чи майстер змінює час завдяки своєму високопрофесійному мистецтву. Тож у цій філософсько-екзистенційній за природою риториці особові тексти діячів вокального мистецтва (Б. Гмирі, Б. Гнидя, Л. Лобанової, Є. Мірошниченко, К. Огнєвого та К. Радченко) склали основу для вивчення реальної тканини культурної епохи, збагнення таємниці творчості, культурної історії країни.
The paper attempts to consider the personal writings of the figures of 1950s–1970s Ukrainian vocal art from the standpoint of contemporary art research. Personal writings of Borys Hmyria, Bohdan Hnyd, Lilia Lobanova, Yevhenia Miroshnychenko,
Kostiantyn Ohnievoi, and Klavdia Radchenko reveal cultural and historical processes of the era. The inclusion of personal writings allows to avoid schematizing while portraying the iconic cultural figures, it facilitates the immersion into the spiritual, cultural, and historical contexts of their personal life stages, comprehension of their motivation for certain acts, clarifies the individual
characteristics of the artists upon some time distance, as well astheir role on the context of the development of culture. The study
of the personal texts of the artists from the same creative environment and institution—Kyiv Opera—enables one to draw a general
perspective of the creative process within the leading opera company of the time, to observe the role of their creativity in the context
of development of Ukrainian vocal art. By highlighting their life stages and creative development, the complex of their individual
traits that at the same time is characteristic of their circle becomes evident. The lead singers of the Kyiv Opera of the 1950s–1970s
in their writings pose a perplexing question to the researcher: whether the era shapes the artist orthe artists change their times with
their professional performance. This existential and philosophic rhetoric of the personal writings by Borys Hmyria, Bohdan Hnyd,
Lilia Lobanova, Yevhenia Miroshnychenko, Kostiantyn Ohnievoi, and Klavdia Radchenko became the basis for getting an insight
into their creativity, studying the real fabric of the cultural era, and overall cultural history of Ukraine.
