У статті розглядається багаторічна творча біографія камерного оркестру домристів «Лик домер» під проводом заслуженого артиста України, професора Валерія Микитовича Івка. Висвітлюється надбання славетного
колективу, яскраве мистецтво якого уособлює собою сучасний рівень академічного домрового виконавства.
Вперше в науковій літературі структурується 30-річна діяльність оркестру «Лик домер». Виділяються Донецький та Київський періоди функціонування творчого колективу з аналізом принципів кадрової політики, творчих
та організаційних завдань кожного з них. На основі проведеного порівняння двох періодів досліджуються особливості, притаманні етапам підготовки оркестру до публічних виступів, становлення й розквіту виконавської
майстерності оркестрового виконання, фіксуються спільні та відмінні риси. Генеральними аспектами комплектування колективу названо належність учасників до виконавської школи В. Івка та впровадження її принципів
в ансамблевий стиль гри. В роботі уточнюється та доповнюється інформація про склад оркестру різних років.
Стисло характеризуються творчі постаті окремих учасників, наслідувачів школи В. Івка, які значною мірою підтримують сформований імідж відомого колективу. Проводиться огляд концертної діяльності оркестру, зокрема, вперше надається інформація про організацію та плин Київського періоду творчості оркестру з 2015 року.
Автор статті торкається низки питань, пов’язаних із необхідністю збереження традицій та засад авторської школи домрового виконавства Валерія Івка, пошуком нових методів їх впровадження для вдосконалення
рівня оновленого оркестру на сучасному етапі.
Головними й визначальними установками, що незмінно ефективно дозволяли створювати, відроджувати,
шліфувати грані майстерності на всіх етапах розвою оркестру називаються три базові: загальна артикуляційна дисципліна, підпорядкованість єдиним принципам формування інтонаційного мислення, усвідомлення й
дотримання технології розгортання інтонаційного процесу в музичному часі.
Принципи, покладені в основу творчого кредо оркестру, підтвердили свою ефективність та дієвість, а тому
можуть стати визначальними у стратегічних напрямах подальшого розвитку домрового виконавства як складової вітчизняного струнно-щипкового інструментального мистецтва.
The article discusses the long-term creative biography of the domra chamber orchestra “Lyk Domer” under the
leadership of the Honored Artist of Ukraine, Professor – Ivko Valerii Mykytovych. The property of the famous team is
highlighted; whose bright creative activity embodies the modern level of the academic domra performance.
For the first time in the scientific literature, the 30-year activity of the “Lyk Domer” orchestra is structured.
The Donetsk and Kyiv periods of the functioning of the creative team are distinguished with an analysis of the principles
of the personnel policy, creative and organizational tasks of each of them. Based on the comparison of the two periods,
the features characteristic of the stages of preparation for the functioning of the orchestra, the formation and flourishing
of the mastery of the orchestral performance are investigated, common and distinctive features are recorded. The general
aspects of the staff acquisition are the belonging of the participants to the performing school of Ivko Valerii, and the
introduction of its principles into the ensemble playing style. The work clarifies and supplements the information about the
composition of the orchestra of the different years. The creative figures of the individual participants, successors of the school of Ivko Valerii, who largely support the established image of a well-known team, are briefly characterized. A review
of the orchestra's concert activities is being held, in particular, for the first time the information on the organization and
course of the Kyiv period of the orchestra's work since 2015 is provided.
The author of the article raises a number of the issues related to the need to preserve the traditions and foundations
of the author's school of the domra performance by Ivko Valerii, a search for the new methods of their implementation to
improve the level of the updated orchestra at the present stage.
The main and defining guidelines, which invariably effectively allowed creating, reviving, polishing the edges of
the mastery at all stages of the development of the orchestra, are three basic ones: general articulatory discipline,
subordination to the uniform principles forming of the intonation thinking, awareness and observance of the deployment
technology in musical time.
The principles underlying the orchestra's creed have proven their efficiency and effectiveness, and therefore can
become decisive in the strategic directions for the further development of the domra performance as a component of the
national string-plucked instrumental art.
