На прикладі мистецького доробку нашого сучасника, представника покоління «шістдеся-
тників» Флоріана Ілліча Юр’єва, київського архітектора, художника, поета, майстра струнних
музичних інструментів, композитора, ученого-кольорознавця, розглянуто явище універсальної
творчої особистості — чи не найзагадковіший щодо «ідентифікації» предмет дослідження у
сфері наукових зацікавлень сучасної персоналістики, зокрема мистецтвознавчої. Представлено
авторську теорію синтезу мистецтв (кольоропису) Ф. Юр’єва, в основі якої — ідея візуалізації
поезії (колірно-вербальний синтез) та музики (музика кольору і кольори музики), на якій ґрун-
тується спосіб художнього мислення митця. Наголошено на музичних аспектах творчості
Ф. Юр’єва: на його досягненнях як скрипкового майстра — автора інноваційних струнних
інструментів, співпраці з провідними вітчизняними музикантами-виконавцями; на «кольорових
враженнях» від творчості різних композиторів чи окремих музичних творів, на роботі з роз-
шифрування партії Luce в партитурі симфонічної поеми О. Скрябіна «Прометей», а також на
його композиторській творчості, у якій переважає синестетичність світосприйняття як основа
універсального творчого методу митця (на прикладі вокально-інструментальної сюїти «Ріка ча-
сів»). Стаття містить інформацію для роздумів, своєрідні пролегомени до розуміння проблеми
універсальної творчої особистості в сучасних українських реаліях, для виявлення можливих
аспектів музикознавчого дослідження феномена творчості Флоріана Юр’єва.
The relevance of the study. The phenomenon of creative universalism, universal creative
personality has long attracted scientists’ attention, remaining relevant for representatives of various
fields of scientific knowledge. In this regard, Florian Yuriev, contemporary architect, painter, poet,
composer, musical instruments master, color scientist, and a generally “unique person” (as named
by Vasyl Stus) is an illustration of such artistic achievement. Complete lack of scientific research of
musical vectors of Florian Yuriev’s creative work has made it necessary to update integrative potential
of the artist in the musicological environment (particularly, his ideas of “music of color” as a
production mode of artistic expression) and has made this publication a scientific novelty.
Main Objective. Main objective is to draw attention of musicologists to the phenomenon of
a universal creative personality of Florian Yuriev and to outline possible aspects of study on
the musical part of his multiple-sided artistic work.
Methodology. Interdisciplinary approach served as methodological basis, along with a set
of analytical methods: structural-typological (to characterize the specifics of the artist’s creative
thinking); contextual-interpretative (to define expressive-semantic load of “synthetic” means of
expression in his works); comparative (for poetic and sound images, as well as color painting by
Yuriev); generalization method (at the stage of summary) and forecasting (at the stage of outlining
further possible directions for the study).
Results/Findings and Conclusions. The study demonstrates that musical part of Yuriev’s
work, which is inseparable from the artist’s research in the field of color-and-sound synthesis, needs
special insight. His creative ideas and embodied artistic images are not always readable at a glance;
one may need a special approach to understanding, which can be reached only by looking at
the whole system of the artist’s creative world. Musicologists, in particular, should be involved in
the search for philosophical meaning in Florian Yuriev’s works, uncovering the mysterious phenomenon
of artistic synesthesia, which is brightly implemented by this “synthesis” creative personality.
There should be comprehension of the integration function of the synthetic method of artistic
thinking, studying his composer’s works in the aspect of intermediality, coordinating interdisciplinary
approach with musicological research methods
Keywords: universal creative personality, creative activity of Florian Yuryev, music of color,
color of music, synesthesia, intermedialism.
