В статті розглянуто період музично-театрального життя Полтави кінця 20 - х – початку 30 - х рр. ХХ ст., коли в Україні розпочалася активна українізація оперного мистецтва. Цей процес значною мірою вплинув на репертуарну лінію пересувних оперних театрів, що саме в цей час почали утворюватися в Україні. Двоє з цих колективів: Державний робітничий оперний театр (ДРОТ) та Державна українська лівобережна опера (ДУЛО) розпочали свою діяльність саме в Полтаві. Поряд з традиційною західноєвропейською та російською оперною класикою, полтавській публіці були представлені опери українських композиторів: «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Купало» А. Вахнянина, «Кармелюк» В. Йориша та В. Костенка, «Іван Каштанов» («Вибух») Б. Яновського та «Золотий обруч» Б. Лятошинського. Аналіз національного репертуару в контексті загальної українізації оперного мистецтва став метою дослідження.
Політика українізації сприяла появі великої кількості нових оперних творів, які почали одразу включатися в репертуар оперних театрів. В цей час спостерігається різкий стрибок в розвитку оперного жанру, що був позначений творчими пошуками та сміливими експериментами композиторів.
На жаль, бурхливий розвиток національного мистецтва в Україні тривав не довго. Постійні звинувачення української інтелігенції в «буржуазному націоналізмі» та «націонал-ухильництві» в кінцевому результаті привели до згортання українізації, перших судових процесів та репресій. Жорстка регламентація творчого процесу спричинила появу кон’юнктурних творів, які не мали високої художньої цінності, а лише ідеологічну спрямованість.
Втім, не дивлячись на неоднозначність розглядуваного періоду, для Полтави він мав і позитивне значення. Адже, завдяки діяльності пересувних оперних театрів полтавська публіка отримала унікальну можливість ознайомлення з національною оперною класикою.
The article considers the period of the musical and theatrical life of Poltava in the late 1920s – early 1930s, when active Ukrainianization of opera art began in Ukraine. This process has greatly influenced on the repertoire line of mobile opera houses that began to form in Ukraine at that time. Two of these groups: the State Workers' Opera House (SWOH) and the State Ukrainian Left Bank Opera House (SULBOH) started their activity in Poltava. Along with traditional Western European and Russian opera classics, the operas of Ukrainian composers were presented to the Poltava public: “Taras Bulba” by M. Lysenko, “Kupalo” by A. Vakhnachin, “Karmelyuk” by V. Yorish and V. Kostenko, “Ivan Kashtanov” (“The Explosion”) by B. Yanovsky and the “Gold Hoop” by B. Lyatoshynsky. The analysis of the national repertoire in the context of the general Ukrainianization of opera art became the main objective of the research.
The policy of Ukrainization contributed to the emergence of a large number of new operas, which immediately were included in the repertoire of opera houses. At that time, there was “an abrupt jump” in the development of the opera genre, which was followed by creative searches and bold experiments of composers.
Unfortunately, the rapid development of national art in Ukraine did not last long. The constant accusations against the Ukrainian intelligentsia of “bourgeois nationalism” and “national evasion” eventually led to the curtailment of Ukrainization, the first lawsuits and repression. The strict regulation of the creative process caused the emergence of works that were not of high artistic value, but only ideological ones.
However, despite the ambiguity of the reviewed period, it also had a positive value for Poltava. Due to the activity of mobile opera theaters, the Poltava audience had a unique opportunity to get acquainted with the national opera classics.
