Розглянуто творчість відомого гітариста-композитора Антоніо Лауро та віртуоза Аліріо
Діаса у контексті формування та розвитку венесуельської гітарної школи XX століття. Визначе-
но основні напрями художньої діяльності митців, їх роль у становленні латиноамериканського
академічного гітарного мистецтва й створенні оригінального репертуару. Твори А. Лауро
«Венесуельські вальси», «Seis por derecho», «Меренге» містять гібридні індіанські, креольські,
афро-американські ритмоінтонаційні формули і жанрові модуси етнічного походження, архети-
пи національного музичного мислення, які ґрунтуються на соносфері та поліметричних патернах
геміольної природи. Традиції хоропо і мистецтво гри на куатро охарактеризовано як фольк-
лорні й народно-побутові чинники розвитку культури. Визначено національні особливості су-
часного венесуельського гітарного академічного мистецтва, виявлено ознаки композитор-
ського стилю, пов’язані з інтенціями індіхенізму і стильовими алюзіями поетики європейського
романтизму, розкрито розвиток інструментального виконавства, сучасне побутування вене-
суельського куатро. Наголошено на зв’язку сучасних гітарних творів з етнічними особливос-
тями ансамблевого музикування. Охарактеризовано майстерність А. Діаса, найбільш автори-
тетного віртуоза світу, який сприяє поширенню венесуельської музики серед виконавців і
поціновувачів гітарного мистецтва. Унікальність виконавського стилю музиканта зумовлена
його глибинними зв’язками з народною музикою Венесуели. Гітарна творчість А. Лауро й
А. Діаса становить одну з яскравих сторінок венесуельської музики ХХ століття. Аудіозаписи
її виконань — вагома складова історичного фонду. Формування першої латиноамериканської
академічної гітарної школи значно збагатило техніку виконання, нову музику, яка увійшла
у концертні й конкурсні програми світової культури сьогодення. Твори А. Лауро, одного з
виразників естетики індіхенізму, втілюють обрядові традиції і міфологію корінних народнос-
тей, відображають архетипи національного музичного мислення, засновані на соносфері й
поліметричних патернах геміольного походження. Вони є носіями специфічного венесуель-
ського культурного коду, закарбованого в традиційних жанрах хоропо, венесуельського ва-
льсу, меренге та інших. Майстерність А. Діаса сприяла поширенню венесуельської музики, її
міжнародному визнанню серед виконавців і поціновувачів гітарного мистецтва.
The relevance of the study is a need to fill the shortage of research analytics, permitting to
consider the composing and performing art byAntonio Lauro and Alirio Diaz in the context of Venezuelan
music culture of 20th century.
Main objectives of the study is to research the processes of development of the twentieth
century Venezuelan guitar music on example of an analysis of the creativity of guitarist-composer
Antonio Lauro and virtuoso Alirio Diaz, their influence on the formation of the Latin American
academic guitar repertoire.
The methodology involves the use of historical, systemic, structural-functional methods
(for a comprehensive analysis of historical events, studying of compositional, genre-stylistic and
form-building elements of musical texture), comparative and phenomenological approaches (for
comparing Latin American and European genre models, performing versions and extracting meaningful
aspects of the studied works). The combination of these methods and approaches provides a wide
panorama of the investigation of Antonio Lauro’s creativity, in which major culturological generalizations
are combined with genre-style and linguistic specificity of analytical material, as well as Alirio
Diaz’s performing contribution to the development of the Venezuelan guitar school.
Results and conclusions. The guitar creativity of Antonio Lauro and Alirio Diaz represents
one of the brightest pages of Venezuelan music of the twentieth century. Audio recordings of its
performance are considered as an important part of the historical foundation. The formation of the first
Latin American academic guitar school has influenced a significant expansion of technical arsenal
of performance, as well as creation of new music, which was included in concert and competition
programs of the modern world culture. The main directions of musicians' creative activity, their role
in the formation of the Latin American academic guitar art and the creation of the original repertoire
have been determined. In the selected works by A. Lauro “Venezuelan Waltzes”, “Seis por
derecho”, “Merengue” hybrid Indian, Creole, African-American rhythm-intonation formulas and
genre modes of ethnic origin have been found. Horopo traditions and the art of playing the cuatro
were outlined as determining folklore and everyday life factors in the development of culture.
The features of the composer's style associated with the intentions of Indigenism and style allusions
of romantic European poetics were investigated. The national features of modern Venezuelan guitar
academic performance art were determined.
Keywords: Venezuelan guitar music, Antonio Lauro’s and Alirio Diaz’s creation, Venezuelan
waltz, joropo, merengue, cuatro.
